Під час сходки, яка відбулася 8 лютого в Підгорі, присутні прийняли рішення про збір коштів для внесення застави за місцевого сільського голову Анатолія Няйка. Для того, щоб посадовця випустили із слідчого ізолятора, необхідно внести півмільйона гривень.
Про те, що 5-го лютого голову Підгорянської сільської ради затримали співробітники Служби безпеки України при отриманні незаконної грошової винагороди, того ж дня повідомили десятки українських ЗМІ. Вони ж розповсюдили інформацію, оприлюднену прес-службою СБУ, про те, що сума одержаних чиновником грошей становить 4,5 тисячі доларів США. Кошти отримані нібито за виділення землі. А кримінальне провадження розпочате за ознаками частини 3 статті 368 Кримінального Кодексу України (отримання неправомірної вигоди). Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від п’яти до десяти років із конфіскацією майна. У Кобеляцькому районі подія викликала неабиякий резонанс. Адже не лише жителі Підгори і сусіднього з ним райцентру знали про, м’яко кажучи, непрості стосунки чиновника і громадянина, котрий дав йому хабара. Люди вважають, що це — звичайнісіньке повернення боргу. Саме тому з ініціативи підгорянської громади було прийняте рішення про проведення сходки. Її мета — знайти спосіб, як звільнити посадовця з-під варти.
У процесі проведення зібрання нам розповіли про те, як розвивались події 5-го лютого. Щоправда, при цьому люди попрохали не називати їх прізвищ.
«… Толік (Анатолій Няйко, підгорянський сільський голова) сидів у кафе-вагончику і пив кофе. Йому подзвонили на мобільний. Дзвонив Олег П. Це той, що Няйку гроші должен. Толік вийшов на вулицю. Вони поговорили, голова забрав гроші і пішов у сільраду. Зайшов у кабінет, де його працівники сиділи, і каже: «Дівчата, мені борг віддали. Сьогодні ввечері з мене торт». І тут зайшли співробітники СБУ».
Показали нам у сільраді і документ, який нібито фігурує у кримінальній справі. Це — рішення Підгорянської сільради про вилучення земельного наділу у громадянина П. і передача його до земель запасу. Хоча ЗМІ, посилаючись на СБУ, повідомляли іншу інформацію. Нібито хабара посадовець вимагав за виділення 4 гектарів землі. Звичайно ж, повну інформацію мають лише в СБУ та обласній прокуратурі. Але доки триває слідство, ці органи її не нададуть.
За «хабарника» заступились 200 чоловік
Сходка була призначена у будівлі сільської ради. Зал засідань розрахований максимум на 100 чоловік. Але людей зібралось значно більше, близько двохсот. На сходку прибули не лише мешканці Підгори і Кобеляк. Були тут люди із Шенгурів, Свічкаревого, Марківки, Бутенок, Чорбівки, Червоних Квітів. Серед присутніх — кілька сільських голів, багато депутатів різних рад. Із невеличким запізненням на сходку прибув і Андрій Река, депутат Верховної Ради України. Андрію Олександровичу вже не залишалось місця для того, щоб сісти. Потім один із присутніх запропонував нардепу свій стілець. Але той відмовився і стояв протягом усього часу, скільки тривало зібрання, тобто, майже півтори години.
Доки люди розміщувались у залі, троє жіночок займались організаційною роботою, визначали, хто вестиме збори і протокол. Відкрила зібрання одна із співробітниць сільради. Учасники сходки обрали головою Олександру Данко, секретарем — Юлію Дубину.
Олександра Данко оголосила, що в повістці денній сходки підгорянської громади одне-єдине питання: прийняття звернення до правоохоронних органів про проведення детальної і неупередженої перевірки обставин порушення кримінальної справи стосовно сільського голови Анатолія Няйка. У своїй промові Олександра Андріївна сказала: «Усім відомо, що Анатолій Няйко був нашим законно обраним сільським головою. Протягом чотирьох років роботи ніяких інцидентів за його участю не було. Він — порядний, активний, постійно турбувався про соціально-економічний розвиток сіл Підгорянської ради. Зараз він — у СІЗО. Я не можу в це повірити і вважати корупціонером людину, яка виросла і працювала на наших очах. Нехай хоч хтось скаже, у кого він вимагав хабара. Усі знають про історію, коли Няйко позичив гроші Олегу П. Олег міг би сказати, що не може віддати борг, але зробив по-іншому. Так, можливо, Няйко виявив слабкість, не врахувавши, що він не просто громадянин, а посадова особа. Але він — не корупціонер. І от зараз ми повинні вирішити, як діяти, щоб захистити нашого сільського голову.
Не встигла Олександра Данко завершити свою промову, як чоловік з місця запропонував: «Потрібно терміново їхати туди, у Полтаву, під стіни СІЗО, щоб міліціонери, судді та всі інші бачили, що люди — за Няйка. Якщо ми цього не зробимо, то діла не буде, посадять чоловіка».
Інші присутні з місць почали кричати:
— А чого тут нікого немає із прокуратури та СБУ?!
На це їм зауважили:
— Ага, прокурор приїде на сходку!
— А ти прокурора сюди запрошував?!
Слова попросив фермер із Свічкаревого Сергій Таран. Він повідомив:
— Я житель зовсім іншої сільради. Один із кредиторів Олега П. Він і мені заборгував. Я публічно заявляю, що прощаю йому ті гроші. Вважаю того чоловіка підлим і безпринципним… Щодо Няйка… Коли я його побачив у Києва, на Майдані, під час подій минулого року, то був вражений. Нікого із сільських голів, крім нього, там не було. Вибачте, якщо я помиляюсь. …Того ж дня (5 лютого — день затримання Анатолія Няйка) я дзвонив обом. Толік, зрозуміло, трубку не взяв. А Олег взяв. Питаю: «Як ти житимеш після такого?» А він: «Як жив, так і житиму». Ну та Бог йому суддя. А з Толіком я б у розвідку пішов. …З приводу грошей на заставу. У мене була ситуація. Я потрапив у лікарню. Терміново потрібно було 100 тисяч. У мене немає. Беру в руки телефон і через три хвилини знаходжу гроші. У цьому випадку теж можна знайти.
Потім слово надали фермеру із Коваленківки Миколі Антонову.
— Я кумом у обох. Ще 15-го жовтня ми збирались разом на спільну вечірку. А дружили із 1986‑го року. На суді, коли обирали запобіжну міру, суддя мене питає: «А ви знаєте про боргову розписку?» Люди добрі, чи ми у всіх випадках розписки беремо, — говорить Антонов. — Хочу сказати про дії правоохоронних органів. На мою думку, через отаке у нас і війна йде. Не там вони корупцію шукають. Ви б бачили обличчя судді, який рішення приймав. Вони там думають, що як за начальника обласного ДАІ мільйон внесли спокійнісінько, так і для сільського голову півмільйона — нормально. Звичайно ж, вони можуть так думати. Там у суддів та прокурорів машини по мільйону. Це просто підстава,— резюмував Антонов.— Хтось хоче заробити зірки на погони, підвищення по службі, а то й грошей. У нас люстрація була? Ні! Просто начальники міліції та прокурори місцями помінялись, переїхавши з однієї області в іншу. І все. Між іншим, Олег і мені 11 тисяч доларів винен, — показує розписку.
Володимир Струк, фермер:
— Я Анатолія знаю давно, хоча й живу далеко від Підгори. Скажу, що цей чоловік не боявся говорити правду ще при тому режимові. Я часто думав, що хотів би такого сільського голову і в нашій громаді. Коли дізнався про інцидент, сподівався, що все обійдеться. А наступного дня поїхав у Полтаву, де зустрівся із керівником обласного СБУ. Він вислухав, але я не впевнений, що почув. Сказав лише, що за Анатолія вже просили і колишні співробітники СБУ, і з облдержадміністрації. Але пообіцяв начальник лише поклопотатись про зменшення розміру застави. Так, Анатолій допустив помилку. Так, нависмикували фактів для кримінальної справи. А ще мені сказали люди, близькі до силових структур, що там нині готуються до люстрації. І «підганяють» показники. Тому нам потрібно бити у всі дзвони, потрібно діяти. Інакше — посадять чоловіка.
Сергій Жук, фермер:
— У мого господарства на території Підгорянської сільської ради 700 гектарів землі. Толіка знаю з першого дня роботи. Якщо він чогось і просив, то лише для громади. А Олег і в мене боржник.
Слова взяв Андрій Река. Він розпочав із своєї депутатської діяльності:
— Вдячний вам, що мене обрали. Маю честь представляти ваші інтереси у вищому законодавчому органі країни. Представляю інтереси всіх, у тому числі й тих, хто за мене не голосував. Ми працюємо. Як бачите, уже зняли недоторканість.
Із місця пролунав голос: «Давайте по справі!»
Река відреагував:
— Так що, мені піти?
— Ні, ні, залишайтеся.
— По справі. У п’ятницю, коли я їхав у поїзді, мені зателефонував чоловік. І запросив на сходку. Як бачите, я приїхав. Добре, що ви зібралися, добре, що у вас є позиція. Ні ви, ні я не маємо права втручатися у хід слідства. Але допомогти правоохоронцям розібратися у ситуації можемо і зобов’язані. Усі, хто щось знає про обставини цієї справи, повинні свідчити. А мені давайте звернення від сходки. Я звернуся і до генпрокурора, і в СБУ. Не панікуйте. Це не перший випадок, коли чоловіка затримують, а потім виправдовують. А коли він повернеться до вас, то, думаю, буде в сто разів кращим сільським головою, ніж був. Бо зрозуміє, як його люди цінять і підтримують. Усе буде нормально. Країна вже не та.
Після виступу народного депутата почалося обговорення процесу збору грошей для внесення застави. Олександра Данко повідомила:
— Люди, гроші із застави обов’язково повертаються. Незалежно від того, яке рішення прийме суд.
Учасники сходки прийняли резолюцію із кількох пунктів. Вони вирішили порушити клопотання перед правоохоронними органами про перевірку ситуації з борговими зобов’язаннями Олега П. перед Анатолієм Няйком. Олександра Данко наголосила, що вважає оті 4,5 тисячі доларів, котрі фігурують у кримінальній справі, саме повернутим боргом. Також була створена комісія для здійснення представницьких дій у правоохоронних органах. Учасники сходки вирішили звернутись до депутатів райради із проханням про проведення позачергової сесії, на яку мають бути запрошені представники облдержадміністрації, СБУ та прокуратури. Інформацію про події в Підгорі направлять у провідні електронні ЗМІ України.
Через кілька годин після сходки було повідомлено, що народний депутат Андрій Река поінформував про її перебіг голову облдержадміністрації Валерія Головка.
Уранці наступної після сходки доби на мобільний автора цієї статті зателефонував Олег П. Як виявилося, він знає про все, що звучало на зібранні. Звідки (чи зі слів людей, які там були, чи з публікації на редакційному сайті) Олег не уточнював. Він сам зголосився дати невеличкий коментар і запевнив, що відкритий до спілкування з журналістами. Ось що він сказав (майже дослівно): «Усі люди, які говорили щось проти мене на сходці, теж мають гріхи за собою. Те, що я винен гроші Сергію Тарану, визнаю. Винен Сергію Жуку 800 гривень. Миколі Антонову я не винен нічого. Грошей особисто в нього не брав і можу це довести навіть у суді. На сходці Антонов показував чужу розписку.
Щодо боргу перед Няйком. Його фактично не існує. І не тому, що немає розписки, а тому, що грошей у нього не брав. А звідки насправді виник борг — інформація є у матеріалах справи. Зараз розголошувати її не маю права. Але пізніше все стане відомо. Навіть аудіозапис відповідної розмови існує. До речі, ми з Няйком не куми і ніколи ними не були».
Ось така інформація. Схоже, що події навколо Підгорянської сільради стануть неабияким скандалом.
