Досить часто напередодні свята Водохрещі люди цікавляться, як правильно підходити до обряду купання в освяченій купелі. Чи кожна людина може собі дозволити зануритися в льодяну воду? З якою вірою треба купатися?
Священики наголошують, що у будь-якому церковному святі необхідно розрізняти його зміст і традиції, які склалися навколо нього. У святі Хрещення Господнього головне — Богоявлення, хрещення Христа Іоанном Предтечею, глас Бога Отця з небес: «Цей є Син мій возлюблений» і Дух святий, що зійшов на Христа. Головне для християнина у цей день — бути присутнім на церковній службі і причаститися Святих Христових Таїн.
Саме свято Хрещення Господнього направлене на пригадування подій Богоявлення. При цьому стає зрозумілим зміст занурювання разом із Христом у води Іордану. Це не таїнство хрещення і не очищення від гріхів. Але в цей день ми самі беремо участь у подіях хрещення Господа нашого Ісуса Христа, стираючи кордони часу і простору. З іншого боку, важливо підходити до занурення в ополонку дуже помірковано і виважено.
Так само помірковано і виважено слід підходити до будь-яких інших подвигів віри, наприклад, посту. Не всіх людей Бог наділив однаковим здоров’ям, і, відповідно, не може бути яких-небудь однакових настанов. Іноді більш корисно буде відмовитись від купання, ніж випробовувати Бога.
Дивлячись на різноманітну публіку, яка приходить на Водохрещу повеселитися і покупатися в ополонці, стає якось сумно від того, що ця подія перетворюється у спорт і екстрим. На це священики мають таку думку:
— Якщо хрещенська купіль слугує сходинкою до того, щоб хоч через декілька років почати зустрічати це свято по-справжньому, по-християнськи, то таке купання можна тільки вітати.
