Рухаємось далі

Ця редакційна стане завершенням своєрідної трилогії, розпочатої у статті «Якого вам ще хазяїна» і продовженої у «Глисти та футболісти». Розумію, що одразу три публікації на одну тему — це забагато. Таку розкіш можна собі дозволити, ведучи блог в Інтернеті, а не в паперовому варіанті газети. Але так уже сталося. Підняту тему бажано довести до логічного завершення.

Одразу хочу попросити вибачення у людей, яких образив своїми сентенціями та порівняннями. Визнаю, що допустив безтактність у деяких висловлюваннях. НЕ МОЖНА ображати і принижувати людей, котрі думають інакше. Тому ще раз прохаю вибачення. І справа тут зовсім не в потенційно втрачених передплатниках чи загальному іміджу видання. Передплатників можна повернути, імідж поліпшити.

Справа більше у порушенні двох не мною придуманих принципів, які вважаю правильними. Перший — коло зла можна розімкнути виключно добром. Агресія ж породжує лише іншу агресію і ніколи не призводить до конструктиву.

Принцип другий — причину проблеми потрібно шукати лише в собі, а не ззовні. Лише такий підхід дає можливість вдосконалюватися і продовжувати поступальний рух.

Ось ці два принципи і були порушені, особливо у другій частині трилогії. Якщо читачі не зрозуміли сенсу статті, то, швидше за все, не вони тупі, а думка була недостатньо чітко прописана.

А тепер — до суті і конструктивну. Жінка, яка була згадана у першій статті, існує в реальному житті. І про хазяїна вона дійсно говорила. А слово «хазяїн» у біології дійсно означає носія паразитів та вірусів.

А своєї впевненості у тому, що бажання і очікування появи хазяїна, які існують у значної частини українського суспільства, є хибним, я не змінив і навряд чи зміню. Спробую пояснити чому.

Як на мене, набагато конструктивнішим і ефективнішим є запит не на хазяїна, господаря, господарника, а на виконавця. Можна вжити слово «менеджер», але воно надто іншомовне. Суспільство чи його частина наймає собі шляхом виборів виконавця, який буде втілювати у життя виключно його, суспільства запити і побажання. І контролює кожен його крок через депутатів, опозицію, незалежні засоби масової інформації, громадські організації. Так має бути.

А як є у сьогоднішній Україні? Вибравши хазяїна, більшість суспільства вважає свою місію завершеною. І, як ті малі пташенята, роззявляє дзьобики в очікуванні того, що обраний принесе черв’ячка, нагодує, обігріє і хмари розведе руками. А далі обрана особа, будь-то президент чи міський, селищний, сільський голова діє виключно на власний розсуд. І йому потрібно лише одне — лояльність депутатського корпусу. Звідси — неминучі помилки. Їх роблять усі, включаючи автора цієї трилогії. Та далеко не всі здатні їх визнавати. Особливо зважаючи на відсутність критики і контролю.

От про це й була перша стаття. Думаю, що пояснив. На цьому все, рухаємось далі.


Автор: Ігор ФІЛОНЕНКО, «ЕХО»
Поділитися:
10 березня 2017, 09:10 | Регіон: Полтавщина | Категорія: Редакційна | Сторінка для друку

1. don Pedro / 10 березня 2017, 09:38 Вставити цитату
якщо людина вже представляє з себе гавно, то повернення її до нормального стану практично не можливо
2. луна / 11 березня 2017, 07:00 Вставити цитату
Классссссс!Вам горяче не уважаемый мной автор кинул ,как кость тему и понеслась трилогия не о чем!О своем хозяине написал бы!
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Щоб прокоментувати матеріал, Вам необхідно зареєструватися, або увійти на сайт під своїм логіном




Останні коментарі

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації