Частина кобелячан вирішили долучитися до боротьби зі стихійними сміттєзвалищами, котрі стали своєрідною непривабливою «візитівкою» містечка.
Днями комунальники нарешті почали вивозити купи сміття, котрі протягом багатьох місяців накопичувалися поряд із майданчиками для збору твердих побутових відходів. За не такою уже «древньою», але міцною кобеляцькою традицією містяни несуть до контейнерів не лише звичайні побутові відходи. що накопичуються в кожній оселі чи дворі, а ще й кубометри так званої органіки. Конкретніше — листя, гілки із спиляних дерев, а то й звичайні бур’яни із власних городів. При цьому, як правило, органічні відходи змішують з іншими, цим самим роблячи їх непридатними для законної утилізації. Адже згідно із сучасним українським законодавством, будь-які відходи мають бути розділені, тобто сортовані по категоріях. Якщо ж усе змішати, то жодне підприємство, котре переробляє вторинну сировину, таку «кашу» не прийме. Більше того, вона стає непридатною і для компостування. Адже компост не може містити в собі пластик чи скло.
Одна із таких куп досить довго бовваніла і поряд із майданчиком для збору відходів у мікрорайоні Солонці.
Аж доки 9 серпня її вивезли. І одразу після цього кілька місцевих жителів продовжили роботу по благоустрою. Ініціаторами вступили дві Наталки — Таранушич та Іваненко.
Розповідає Наталія Таранушич:
— Ми з Наталкою Іваненко давно планували навести порядок на тому місці, де земляки створили по своїй суті стихійне звалище. Самі знаєте, що в народі це називають «свалкою» або «мусоркою». Ми хотіли там почистити і посадити квіти. Цей намір виник ще навесні цього року. Але втілювати його в життя довелося аж у серпні. Ми чекали, доки вивезуть усе сміття. Адже вручну ми вдвох оті величезні купи не розгорнемо. А тільки 9-го сміття вивезли — і ми одразу організували такий собі суботник по наведенню порядку. Я і в соцмережах із закликом до земляків виступила. Запропонувала приєднатися. Але, якщо чесно, то саме через соцмережі ніхто так і не відгукнувся. Полялякали — і все.
Але не можна сказати, що ініціатива двох Наталок залишилася без підтримки. Угледівши, що дві жінки намагаються прибрати те сміття, що за кілька місяців нанесли десятки інших людей, до них почали приєднуватися інші люди. Першим прийшов чоловік Наталії Іваненко, Дмитро. Потім граблі в руки взяли і почали трудитися подружжя Міщішиних. Усього на суботнику попрацювали сім кобелячан. І за кілька годин колишній смітник був вичищений до землі. На ділянці одразу посадили заготовлені ще із весни квіти. У планах — висадити кілька кущів калини.
Також ініціаторки прибирання звернулися до міської ради із проханням встановити саме в цьому місці одну із відеокамер. Мета — фіксація порушень правил благоустрою.
Наталія Таранушич говорить:
— Ми порадилися і вирішили, що в разі, якщо відеокамеру не купить і не встановить міськрада, то придбаємо обладнання за власні кошти. Не так воно і дорого. Бажаючі «скинутися» грошима вже є.
Хоча, якщо описувати ситуацію зовсім об’єктивно, то не можна не згадати і про обов’язкову «ложку дьогтю» в цій майже ідилічній картині.
Так, протягом двох-трьох днів після суботника на Солонцях нових куп і купочок із бур’янів поряд із контейнерами не з’явилося. Натомість люди почали складати органіку в пакети і вкидати її в самі контейнери. Тобто, повністю мета ще не досягнута. Органіку з іншими відходами змішувати продовжують.
Але активістки не розчаровані. Вони впевнені, що з часом ситуація покращиться і земляки таки почнуть розділяти відходи.
