Уважні користувачі соцмереж мали б звернути увагу на той ґвалт, що нині зчинився навколо теми встановлення святкових новорічних ялинок. Ледве не через хвилину в стрічці з’являється пост із протестом проти витрачання бюджетних коштів на святкові розваги. Люди їх розповсюджують, ставлять «вподобайки» і абсолютно не аналізують цифри та не збирають факти. Між тим, якщо витратити кілька годин на аналіз, то стає зрозуміло, що хтось проводить класичну інформаційну спецоперацію. Про це — нижче.
Думаю, що більшість із наших читачів користуються Фейсбуком чи іншими соцмережами. І вже не раз і не двічі натрапляли на ось таке повідомлення.
Оскільки автору в свій час довелося прочитати пару книг, написаних професіоналами про інформаційно-психологічні спецоперації, то підозра щодо того, що ми маємо справу саме із ІПСО, виникла одразу. Кілька годин, витрачених на збір фактів та їх аналіз, лише підтвердили здогад.
Отже, давайте рахувати і аналізувати факти та цифри разом.
Почнемо із дронів. Точніше, з їх вартості. У цьому, наведеному вище, істеричному повідомленні мова йде про 30 тисяч дронів для ЗСУ. Нібито саме таку кількість безпілотників можна купити за 609 мільйонів гривень, «зекономлених» на новорічних ялинках. Ділимо 609 мільйонів на 30 тисяч. Отримуємо 20300.
Телефонуємо Тетяні Вільховій, відомому і шанованому в Кобеляках учаснику волонтерського руху. Питання одне: «Які безпілотники потрібні на фронті?»
Паралельно аналізуємо публікації в ЗМІ щодо найактуальніших потреб ЗСУ в безпілотних літальних апаратах.
Відповідь однакова. Потрібні дрони із приладами нічного бачення та тепловізорами. Бажано — китайські дрони DJI та американські Autel. Згідно із джерелами в Інтернеті, вартість такого апарату починається із двох тисяч доларів США, тобто близько 80 тисяч у гривнях.
Тетяна Вільхова підтверджує:
— Ні, оті маленькі побутові дрони в армії не актуальні. Із них немає користі. Ось зараз хлопці з підрозділу аеророзвідки просять черговий дрон. Ми назбирали на один, 64 тисячі коштує. Але хлопці говорять, що від такого їм користі не буде. Він і не полетить, і його легко заглушать РЕБом. А той, що їм точно потрібен, коштує десь близько 300 тисяч. А якщо накупити отих по 20 тисяч, то гроші на вітер.
Отже, маємо вже першу невідповідність, зафіксовану в повідомленні. За 609 мільйонів бюджетних гривень, які нібито хтось планує витратити на новорічні ялинки, просто неможливо закупити 30 тисяч безпілотників, необхідних для ЗСУ.
Звичайно, цю невідповідність можна списати на звичайну математичну помилку або необізнаність автора повідомлення в реальних цінах на подібну продукцію.
А 30 тисяч дійсно актуальних безпілотників коштуватимуть не менше, аніж 6 мільярдів гривень.
А тепер давайте перевіримо суму в 609 мільйонів гривень, вказаних у повідомленні.
На що пішли гроші з міських бюджетів
Згадана сума в 609 мільйонів теж «висмоктана» із невідомо чого. Адже незрозуміло, хто, де і як збирав статистичні дані щодо вартості новорічних ялинок в містах і селах України. Тим більше, що люди, які збирали дані за минулий, теж воєнний рік, фіксують абсолютно інші цифри. Для початку наводимо дані, зібрані рухом «Чесно». Це громадська організація, що працює з 2011 року і збирає задокументовані дані про українських політиків, витрати з бюджету тощо. Підстав не довіряти цій організації поки що не було. Так от, рух «Чесно» рапортує про витрати на новорічні святкування в минулому 2022 році.
Міськради витрачали значну частину коштів на створення новорічної атмосфери для дітей та придбання подарунків. Зокрема, 7,5 мільйона гривень передбачено на подарунки для дітей у Полтаві, 2,7 мільйона гривень — у Вінниці, 1,9 мільйона гривень — в Ужгороді.
Водночас, витрати на встановлення ялинок та декорації цьогоріч рекордно низькі. Аналітики «Чесно» зробили запит до міськрад та отримали відповіді щодо новорічних витрат у 16 обласних центрах. Так, сумарно ці 16 міст витратили 191 тисячу гривень зі своїх бюджетів на декорації ялинок та оформлення локацій.
Серед найбільш значних витрат:
- 17 тисяч гривень у Луцьку на оформлення новорічних локацій;
- 63 тисячі гривень у Миколаєві на технічне обслуговування та ремонт гірлянд;
- 50 тисяч гривень в Ужгороді на придбання світлової конструкції для фотозони;
- 38 тисяч гривень у Житомирі для облаштування локації «Резиденція Святого Миколая»;
- 23 тисячі гривень у Чернівцях на оформлення фотозон.
Наскільки зменшилися витрати, у порівнянні з 2021 роком
За даними Руху «Чесно», святкування новорічних свят у минулому році обійшлося 17 містам у понад 50 мільйонів гривень.
Найбільше коштів витратила міська влада Одеси — 12,7 мільйона гривень. На другому місці за новорічними витратами опинилося Запоріжжя — 10,5 мільйона гривень. Трійку міських бюджетів з найбільшими витратами перед Новим роком замикає Вінниця із 7 мільйонами гривень.
Щодо Києва — на новорічні святкування міська влада передбачила 5,26 мільйона гривень. Тоді як найменш економними виявилися Львів та Тернопіль — 242 і 199 тисяч гривень відповідно.
Отже, аналітики «Чесно» нарахували за минулий рік 50 мільйонів гривень витрат на новорічні святкування. А це аж ніяк не 609 мільйонів. І немає жодних задокументованих даних про те, що в 2023‑році органи місцевого самоврядування різко збільшать витрати на ялинки та прикраси для них.
Ми зателефонували посадовцям із трьох найближчих громад — Новосанжарської, Білицької та Кобеляцької.
Геннадій Супрун, новосанжарський селищний голова, повідомив, що і в минулому, і в поточному роках селищна рада не втрачала жодної копійки бюджетних коштів на встановлення та прикрашання ялинки.
У Кобеляках новорічну ялинку теж не встановлювали. І навіть не планували. Про це у свій час чітко сказав виконуючий обов’язки міського голови Василь Фещенко.
Заступник білицького селищного голови Сергій Петров теж наголосив на тому, що з бюджету кошти на новорічні ялинки вже два роки, як не виділяють.
Так звідки ж з’явилася сума в 609 «ялинкових» мільйонів? І як її можна направити на закупівлю дронів, якщо ці «ялинкові» гроші просто не існують в природі.
Тобто жоден факт, жодна цифра в надпопулярному повідомленні не відповідає дійсності.
І ще один, можливо, найголовніший, момент. Закупівля дронів для ЗСУ за кошти місцевих бюджетів не врегульована законодавчо. Тобто, будь-яка місцева рада, яка почне за бюджетні кошти купляти дрони, танки і літаки, ризикує отримати кримінальне провадження. Саме тому посадовці й утримуються від подібних кроків. Адже за, по суті, добру справу можуть сісти за ґрати.
Це все дає підстави говорити про сплановану інформаційно-психологічну спецоперацію.
Залишається одне запитання: «Хто її проводить?».
У першу чергу, в голову приходять дві версії.
Перша, у яку дуже не хочеться вірити. Це — спецоперація, спланована десь у адміністрації Президента. Мета — перекласти відповідальність за провали і недопрацювання в забезпеченні армії на місцеве самоврядування.
Друга версія. Ефесбешна спецоперація. Мета очевидна — «розхитати» ситуацію, сприяти зростанню недовіри і розладу в суспільстві та між різними рівнями влади. До речі, кількість таких, схожих на ефесбешні, «вкидів» зараз різко зросла.
Що ж, це війна. І вона ведеться різними методами та способами.
Сподіваємось, що цей матеріал був корисний.
