Полтавська «Свобода» разом із опозиційними організаціями пікетували ОДА проти українофобського «мовного» законопроекту.
05 червня 2012 року активісти полтавської міської «Свободи», «Студентської Свободи», МГО «Сокіл» разом з ГО «Молодіжний Націоналістичний Конгрес» провели пікет Полтавської ОДА в рамках Всеукраїнської акції на захист української мови.
До слова запрошували усіх голів опозиційних організацій, зокрема заступник обласної організації ВО «Свобода» з питань депутатського корпусу Юрій Бублик у своєму виступі зазначив: «Зараз в Києві приймають «Закон про регіональні мови». Тепер друга мова, згідно закону, може бути майже в усіх регіонах України, де не україномовне населення перевищує 10%. В Україні таких може бути декілька – російська, угорська, іврит, грецька і т. д. Це знущання над державою як такою. Замість того, щоб гуртувати Україну, влада її ділить і роз’єднує. Замість того щоб займатися ділом, вони займаються «язиком».
Більше сотні людей тримали банери з написами «Геть московських холуїв», «Руки геть від української мови!», «Займайтеся ділом, а не «язиком»». Вигукували гасла «Банду геть!», «Україні – Українську!».
Голова полтавської «Свободи» Роман Чабановський виголосив: «Усім нам відомий випадок, коли в процесі першого розгляду «Закону про регіональні мови», в його ініціатора, Колєсніченка, дуже влучно поцілив кросівок. По всій Україні, в усіх регіонах люди відправляють посилки з кедами під гаслом «Кожному депутату-розкольніку по кеду». Тож, зараз в Полтаві ми зберемо подібну посилку кедів та відправимо її у Київ».
Люди з натовпу винесли коробку з написом «Полтавщина каже: займіться ділом, а не «язиком». Кожному депутату-розкольніку по кросівку». Присутні зібрали близько 12 кросівок, запакували у коробку та підготовили до відправки на Київ».
У своєму виступі Роман додав «Зараз ми повинні гуртуватися як ніколи! Всі націонал-патріотичні сили повинні підтримувати зв'язок один з одним. Не сьогодні-завтра ми рушимо на Київ. Зараз там зростає дуже напружена ситуація. Саме звідти може початися Українська національна, а згодом і соціальна революція».
