Центральна виборча комісія вже встановила кількість одномандатних округів на виборах до Верховної Ради в кожному регіоні. Оскільки за «мажоритаркою» буде обиратися половина парламенту, то і округів ЦВК традиційно виділив 225 — саме така кількість депутатів-мажоритарників буде в майбутній Верховній Раді 7-го скликання.
Округи нарізали чесно, але є одне «але»
Згідно з державним реєстром виборців, 36 млн. українців мають намір взяти участь в голосуванні на виборах. Виборчі округи створюються з приблизно рівною кількістю виборців, середня кількість виборців в одному окрузі — 160 000. Андрій Магера, заступник голови Центрвиборчкому, констатує, що «з точки зору виборчого законодавства, математично поділ на округи за кількістю виборців розподілено правильно».
З ним погоджується голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська. «Якщо порахувати середньостатистичну кількість відхилень кількості виборців у кожному окрузі, то максимум це до 6 %. Тому можна говорити, що порушень логіки процесу чи законодавства не відбулося», — сказала Айвазовська.
Нарізка кордонів округів — справа тонка
Щоб створити більшість у парламенті, кандидати вдаються до різних заходів. Зокрема, політичні партії, які входять до Комітету опору диктатурі, постановили висувати за мажоритарною системою по одному кандидату від створеної ними організації, щоб виборцю, симпатії якого на боці опозиції, було легше визначитися.
Але Ольга Айвазовська каже, що рано прогнозувати перемогу будь-якої політичної сили в якомусь конкретному окрузі. «Потрібно дивитися на кожен округ індивідуально. Тобто, важливо не тільки кількість виборців у кожному з них, а й межі, якими вони будуть окреслені», — відзначає експерт.
Вона припускає, що в парламентських виборах може бути застосований принцип «джерримендеринга» — системи маніпуляцій з межами округів, яка мала місце в США багато років тому. Її суть полягає в тому, що коли формується округ, його межі встановлюються під певні електоральні групи і шари. Вони не обов’язково прив’язані до сходу або заходу. Вони можуть накладатися на великі підприємства, вищі навчальні заклади, де велика концентрація виборців. Також вони можуть накладатися на сільські території або території, де проживають деякі національні меншини.
«Навіть невелику територію з компактним проживанням національних меншин, де потенційно буде балотуватися людина, яка буде представляти їх інтереси в парламенті, можна розділити між двома округами. У такому випадку математика буде збережена, але за рахунок кордонів буде здійснено серйозний вплив на результати волевиявлення», — говорить Айвазовська.
«Продам голос. Дорого»
Вибори для електорату вже перестали бути просто актом волевиявлення. Кандидати у владні структури привчили виборця до заохочення за правильно відданий голос — чи продуктовим пайком, чи грошовою винагородою.
«Корупція стала невід’ємною частиною виборчого процесу, — вважає Андрій Магера, — а введення мажоритарної системи цьому буде неабияк сприяти». Він каже, що легше буде купувати невеликі округи.
Експерти констатують, що підкуп у мажоритарних округах буде. Проблема полягає в тому, що підкуп і адмінресурс там застосувати найлегше. «Оскільки увага всіх, звичайно, прикута до виборів за партійними списками, бо балотуються харизматичні особистості, весь процес відбувається в Києві. Зате на мажоритарні округи мало хто звертає увагу. А саме там будуть відбуватися найбільші підкупи і саме активне застосування адмінресурсу».
Дослідження, яке проводив Центр Разумкова та Фонд «Демократичні ініціативи», свідчить про те, що 18 % громадян готові продати свій голос на майбутніх виборах.
За підрахунками Ольги Айвазовської, навіть 10% в окрузі — це досить великий показник. Якщо мобілізувати цю кількість виборців, і вони проголосують, то 10% цілком достатньо, щоб у середньостатистичному окрузі виграти.
Два етапи виборів
Але головна купівля депутатів для парламентської більшості продовжиться вже після виборів, припускає політолог Сергій Таран.
«На мою думку, ці вибори будуть проходити в два тури. Перший тур в мажоритарних округах відбудеться офіційно, де контроль здійснюватиме Центральна виборча комісія, де будуть присутні спостерігачі та журналісти. А другий тур буде вже після виборів, у Верховній Раді, коли протягом перших місяців будуть скуповувати «тушки». Цей «другий тур» виборів і буде вирішальним, адже після нього утворюється більшість у Верховній раді», — говорить експерт.
