Тільки три депутати чинної Верховної Ради відповідають критеріям доброчесності згідно з дослідженням руху «Чесно».
Такі результати були оприлюднені у понеділок на презентації моніторингу, проведеного рухом «Чесно».
Згідно з дослідженням, фільтри критеріїв доброчесності пройшли депутати Микола Томенко, Олександр Гудима (фракція БЮТ) і Володимир Лановий (фракція НУНС, став депутатом лише в червні 2012 року).
Також моніторинг виявив, що 17 депутатів за свою каденцію порушили тільки один з 6 критеріїв — щодо особистого голосування.
Серед них: Анатолій Гриценко (НУНС), Руслан Князевич (НУНС), Остап Семерак (БЮТ), Андрій Парубій (НУНС), Олена Мостіпан (БЮТ), Сергій Міщенко (БЮТ), Павло Жебрівський (НУНС), Роман Забзалюк (БЮТ), Сергій Гринивецький (Народна Партія), Сергій Гордієнко (КПУ).
Моніторинг депутатів здійснювався за шістьома критеріями:
— відсутність фактів порушення прав і свобод людини;
— незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців;
— непричетність до корупційних дій;
— прозорість задекларованих доходів і майна, їх відповідність способу життя;
— особисте голосування в парламенті;
— участь у засіданнях парламенту і у роботі комітетів — не менше 75 %.
У офшорах сховано понад 21 трильйон доларів. Україна — серед лідерів
Багатії світу ховають у податкових оазах від 21 до 32 трильйонів доларів.
Про це йдеться у дослідженні міжнародної неурядової організації Tax Justice Network.
Особливо загрозливими масштабами капітал «тікав» зі 139 країн, що розвиваються.
У першій 20-ці опинилася й Україна. Згідно з дослідженням, починаючи від 1990-х років, тобто — після відновлення незалежності та переходу до ринкової економіки, з України «вивели» 167 мільярдів доларів.
Найчастіше капітали виводили до офшорів у Швейцарії, Люксембурзі, Гонконзі, Ліхтенштейні, Сінгапурі та на Карибські острови.
Загалом, статки в офшорах тримає до 10 мільйонів найбагатших людей світу. Але найбільша сума (9,8 трильйонів доларів) належать невеликій групі з 92 тисяч осіб.
Як писала раніше «Українська правда», банки України за перші два місяці 2012 року переказали у офшори 6 мільярдів 874 мільйони доларів.
Загалом за останні два роки українські банки перерахували в офшорні зони та на Кіпр астрономічну суму — 53 мільярди 397 мільйонів доларів.
Голові ЦВК не подобається ідея відеоспостереження
Голова Центрвиборчкому Володимир Шаповал сумнівається в користі відеоспостереження на виборах, оцінюючи його мінуси й плюси.
Про це він сказав в інтерв'ю газеті «Комерсант-Україна».
«Я незадоволений тим, що ЦВК у цьому питанні була, по суті, поставлена перед фактом. З нами ніхто не радився, хоча я й не претендую на те, щоб давати технічно обґрунтовані консультації, але було б непогано, якби ЦВК заздалегідь повідомили», — зазначив Шаповал.
«Сам по собі процес відеоспостереження не можна оцінити однозначно. З одного боку, це ніби позитивний момент: візуальне спостереження, додаткові контрольні можливості публічного характеру. Хоча підрахунок голосів випадає за рамки відеоспостереження», — сказав він.
Голова ЦВК вважає, що «відбувається своєрідний ремейк, повтор російського досвіду».
«Я був спостерігачем на виборах у Росії й хочу сказати, що в неофіційних розмовах з їхніми організаторами, починаючи з найвищого рівня й закінчуючи рівнем виборчих дільниць, практично не чув позитивних відгуків із приводу того, що на дільницях установлені відеокамери», — сказав він.
«Звісно, до цих оцінок можна ставитися скептично: як відомо, виконавці нерідко висловлюють невдоволення. «Краще погано відпочивати, ніж добре працювати» — це відомий принцип і девіз багатьох. Проте питання залишаються», — додав Шаповал.
Голова ЦВК «повний сумнівів» щодо користі відеоспостереження на виборах.
— Плюси теж є, їх я уже назвав, а мінуси очевидні. До речі, дуже серйозний мінус — необхідність актуальних витрат в 1 млрд. грн. Ми не настільки багаті, щоб легким рухом руки «відстібнути» мільярд на процедури, які серйозно не апробовані. Однак можу сказати — закон є, і, якщо він набуде чинності, ми його виконаємо, — підкреслив Шаповал.
За словами голови ЦВК, «левова частка» технічної роботи в цьому напрямку «буде проведена Кабінетом міністрів».
— Сподіваюся на це. За законом, Кабмін повинен забезпечити закупівлю й тестування устаткування, інші роботи. До речі, парадокс полягає в тому, що ЦВК — розпорядник відповідних коштів, а фактично розпоряджатися ними буде Кабмін. Він стане реально оперувати грішми — тими грішми, якими ми формально будемо розпоряджатися. Думаю, це прояв бажання перекинути частину відповідальності, — сказав він.— Наша роль полягатиме в тому, щоб визначити технічні завдання», — додав Шаповал.
Він не виключив, що забезпечення дільниць відеокамерами може бути використане як корупційна схема поділу мільярда гривень, але як юрист і голова ЦВК назвав безвідповідальним «стверджувати щось у цьому роді» без відповідних фактів.
