Минулого тижня ми побували у Нехворощі. Там поспілкувалися з медиками колишньої районної лікарні № 2 і дізналися, якою є медицина села після реформування.
У приміщенні колишньої поліклініки тепер знаходиться амбулаторія сімейної медицини. Тут здійснюють прийом хворих два сімейні лікарі — Наталія Козка та Ольга Шевченко. Остання розповідає нам про реформування.
— Раніше тут, у поліклініці, були хірург, гінеколог, стоматолог, невропатолог, терапевт і педіатр. Зараз двоє лікарів приймають у терапевтичному відділенні, і тут нас лишилось двоє. Наталія Козка вважається лікарем-педіатром, але, як і я, веде прийом усіх хворих, — пояснює завідуюча Ольга Шевченко.
Вона ж розповідає, що під час реформування скоротили лише двох лікарів-пенсіонерів. Стоматолог тут був молодий за віком, але звільнився — не у зв’язку з реформою.
Найбільша проблема зараз — використання великого приміщення поліклініки, яке після реформування спорожніло більш ніж наполовину.
— Нам говорили, що, можливо, переведуть нас у кабінети лабораторії. А цю половину відділять. Але як вона переживе зиму без опалення — невідомо. У деяких місцях і так вже стеля валиться.
Щодо проблеми із медичними інструментами, яку озвучив на останній сесії районної ради місцевий депутат Віктор Дубович, її нібито вже вирішили.
— Колеги вже поділилися із нами необхідним інструментом, ми взяли, що потрібно, у терапевтичному відділенні. Що знадобиться ще — будемо докупляти, «Чиста криниця» обіцяла допомогти.
Від нинішньої амбулаторії проходимо кількасот метрів і потрапляємо до терапевтичного відділення № 2 центральної районної лікарні. Тут завідує лікар Лариса Гурська.
— Оце все колись були палати. Тут був родзал! — показує вона нинішні кабінети. — Все тут ми робили самі. Шпалери поклеїли, штори з дому поприносили.
Після реформування у терапевтичному відділенні лишились два лікарі — гінеколог та хірург. Загальна кількість працюючих тут — тридцять чоловік. Це лікарі, медсестри, санітарки, пралі та кухарі. Лариса Гурська згадує, що у радянські часи кількість працюючих у лікарні доходила до сімдесяти чоловік. Утім, і нинішню ситуація завідуюча відділенням складною не називає.
— Приміщення у нас є, рентген-апарат старенький, але є, кухня також є. Відділення на 20 ліжок є. Якби все залишилось так, як є зараз — було б ідеально. Але ж реформа, напевно, буде продовжуватися!
У тому, що Нехворощі просто необхідні ці двадцять ліжок, Лариса Гурська переконана. Адже до терапевтичного відділення потрапляють на лікування не лише нехворощани, але й жителі Шедієвого, Андріївки, Соколової Балки, Маячки.
— Ми тільки сьогодні тринадцять крапельниць поставили, — говорить лікар. — Сьогодні в нас лежить 25 хворих. З них 5 — на хоспісних ліжках. Це літні люди із різних сіл району — Руденківки, Клюсівки, Великих Солонців.
Про ситуацію із нестачею медичних інструментів у амбулаторії Лариса Гурська говорить, що ніякої проблеми насправді не було. Колегам із амбулаторії просто потрібно було попрохати необхідні інструменти — і їм би їх одразу дали. Як, зрештою, і сталося. Найбільшою проблемою, як і її колега, завідуюча терапевтичним відділенням вважає вирішення майбутнього приміщення поліклініки.
— Були варіанти, щоб амбулаторію перевести до нас, а те приміщення зовсім звільнити! Але під що його використовувати? Воно ж переживе хіба одну зиму.
Голова районної ради Володимир Левицький, з яким ми поспілкувались минулого тижня, звичайно ж, про проблему із приміщенням поліклініки знає. Говорить, що зараз шукають різні варіанти його використання.
— У нас була пропозиція розмістити там хоспіс. Але поки що вона не знайшла відгуку на рівні області, — пояснює голова ради.
Отже, при погляді зблизька ситуація із медициною у Нехворощі критичною зовсім не видається. Інструменти є, медики є, хворих лікувати також є де. А от куди використати приміщення поліклініки — треба думати. Час є, принаймні, до зими. А от весною може бути вже пізно.
