У селі Галущина Гребля потребує ремонту дамба, яку десять років тому зруйнували, аби вода у водоймі стала проточною та чистішою. Натомість рівень річки впав і вона почала заростати травою.
— У 72-ому році на річці Кустолове у межах Галущиної Греблі вирішили встановити дамби, щоб затримати воду і зробити водосховище. Робили це для того, щоб можна була забирати воду для поливу полів, — розповідає сільський голова Володимир Коба. — Отам на березі стояла водокачка, яка подавала воду для зрошування на відстань до 3 кілометрів. Уся поливна система була на балансі КСП. У часи незалежності мій попередник на посаді сільського голови продав труби. Дамби на річці залишилися.
У 2002-му році місцевий активіст Іван Дробний зібрав сходку мешканців села. Разом люди вирішили зруйнувати одну стінку бетонної дамби. Селяни сподівались, що після цього вода у річці перестане застоюватись, потече старим руслом і швидким потоком промиє дно від кошурів та трави.
— До будівництва дамб річка була швидкою і чистою, тому люди хотіли, щоб вона стала такою, як колись, — пояснює Володимир Коба.
На той час у селі працювала бригада із Донеччини. Іван Дробний домовився з її працівниками, і ті позичили на благу справу відбійний молоток. Ним активіст і пробив одну із бетонних плит дамби. Проте очікуваного результату досягти не вдалося. Уся велика маса води просто стекла через дірку у дамбі, рівень води у річці впав. Дно так і залишилося замуленим, нові джерела не відкрилися. Русло звузилося, а ті місця, де колись стояла вода, густо заросли очеретом та верболозом.
Близько місяця назад із однієї сторони дамби до всього ще й вкрали резервний кран, за допомогою якого через неї можна було спускати надлишок води. На іншій стороні кран вкрали ще раніше, кілька років тому. Тепер система дамб потребує серйозного ремонту, але хто його має право проводити — наразі невідомо.
— Я спробував знайти хоч якісь документи на ці споруди. Виявляється, цих дамб немає на балансі ні в міжрайонному управлінні водного господарства, ні у ПАФ «Колос», ні у сільській раді. Їх документально не існує. Отже, сільська рада не може їх взяти на баланс, щоб потім можна було на законних підставах виділити гроші на ремонт, — пояснює сільський голова. — Спочатку на ці об’єкти потрібно виготовити документацію, визначити їхню балансову вартість, але на це ж потрібні серйозні кошти.
Начальник міжрайонного управління водного господарства Юрій Бовкун також переконаний, що об’єкт має взяти на баланс сільська рада.
— Тільки тоді можна буде залучити кошти, наприклад, обласного екологічного фонду, щоб провести необхідний капітальний ремонт цих дамб, — говорить Юрій Олегович.
Утім, сільський голова Володимир Коба припускає, що проблема не лише у дамбах. Адже рівня води у річці немає не тільки після них, але й до. Можливо, через те, що замулилися підводні джерела, які раніше додавали у водойму свіжу воду. Можливо, з інших причин. Наразі мешканці Галущиної Греблі намагаються самостійно підняти рівень річки — хоча б у межах своєї частини села.
— Їдьмо, я вам покажу, як люди борються за рівень води, — пропонує сільський голова.
Ми від дамб переїжджаємо до невеликого місточка. Під ним річка звужується до ширини невеличкого струмка. Його якісь жителі дбайливо перегородили невеликим камінням, щоб хоч трохи затримати воду на своїй стороні. Ефект це дає не надто великий. Справа від мосту річка всуціль заросла водоростями. По них спокійно ходять білі лелеки, які, схоже, низьким рівнем води ніяк не переймаються.
Нагадаємо, що кілька років поспіль дві області, Полтавська і Дніпропетровська, не могли вирішити проблему із падінням рівня води у річці Оріль. Спочатку прорив русла ліквідовували за екологічні кошти, потім на кілька років роботи зупинилися. І лише минулого року завдяки грошам, які виділив засновник «Чистої криниці» Юрій Лебедин, русло залатали, а Оріль повернулася до попереднього рівня.
