Минулого тижня кобеляцькі волонтери вчергове побували в зоні АТО.
Про деталі поїздки тижневику «ЕХО» розповіла Світлана Сергійко.
— Цього разу ми їздили втрьох: я, Юля Гамаль та водій Микола Тітаренко, — говорить волонтер. — Загалом побували в дванадцятьох населених пунктах, де дислокуються кобеляцькі військові. Щоб доправити всі передачі від рідних, довелось витратити майже дві доби. За цей час встигли і хлопців наших побачити, і під обстрілами побувати, і в бліндажі переночувати.
Світлана зазначає, що мікроавтобус був укомплектований переважно домашніми гостинцями:
— Ми не змогли все вмістити в автомобіль, тому довелося ще й причіп чіпляти. Справа в тому, що у Віктора Кухарчука, Сергія Носаля та Олександра Городницького якраз були дні народження. Та й іншим військовим рідні багато передач зібрали. Тож із продуктів ми взяли картоплю, овочі та деякі продукти, котрими нас забезпечили жителі Орлика, Озір і Василівки, воду (Юрій Срібний і Геннадій Кульпанов), печиво й булочки (Ганна Кондратьєва). Також Олег Безима зібрав для військових аптечки. Кошти на придбання дизпалива надав фонд «Захисти Вітчизну». Разом із нами з відпустки на службу поверталися жуківці Віталій Пісковий і Сергій Бідніна. На прохання Сергія ми придбали йому форму і чотири ліхтарики.
Зі слів волонтера, перша зупинка була в Артемівську. Так як солдати виконують свої військові завдання, то зустрітися індивідуально з кожним їм не вдалося. Спілкувалися з Артемом Переселенцевим, Юрієм Фроловим і Сергієм Хмілем. У Андрія Козака залишили передачі для Руслана Тимошенка, Ігоря Руденка, у Руслана Сімонова — для Романа Литвина і Миколи Козиря.
До речі, військовослужбовці розповіли волонтерам, що в Артемівську розклеєні оголошення про набір добровольців у збройні формування ДНР.
— По дорозі до Константинівки ми навідали на блокпосту кобеляцьких правоохоронців Вадима Довгоженка й Івана Галагана, — продовжує Світлана. — Діставшись до населеного пункту, зустрілись із Олександром Гайналієм, котрому купували бронежилет і кровоспинний джгут «Січ». У селі Артема дислокується ремонтна рота, де проходять службу Микола Чосік, Сергій Кондик. Потім навідали Мішу Ливицького й Миколу Карпенка. У них залишили передачу для Вадима Гончаренка.
Як розповіла Світлана Сергійко, у місті Часів Яр знаходиться Перший добровольчий мобільний шпиталь імені Пирогова. У ньому медиком-добровольцем працює кобелячанка Ірина Бабич. Також у шпиталі волонтери познайомились із психологом з Горлівки. Цій молодій жінці з чоловіком через свої проукраїнські погляди довелося тікати з рідного міста після встановлення там сепаратистської влади. Працює тут психологом і білорус Дмитро, котрий мав бізнес за кордоном, а з початком воєнних дій приїхав допомагати українським військовим.
— Ми зв’язувалися з Іриною раніше і цікавились, чим можемо допомогти шпиталю, — каже волонтер. — Виявилось, що найбільше потрібна постільна білизна і змінний одяг для військових. Тож зібрали все, що встигли.
Під Соледаром кобелячан чекав Микола Обратенко, в Малинівці — Богдан Коліщак і Сергій Носель, у Попасній — Олександр Половецький. У Покровському волонтери привітали з іменинами Олександра Городницького. Йому передали військові штани і чотири каремати. А от дрижиногреблянину Олегу Кіційову односельці придбали тактичний ніж, розгрузки, рюкзак і берці. На блокпосту в Золотому кобелячани залишили передачі для Фізулі Кадирова і Віктора Маляренка, у Троїцькому — для Володимира Чуйка, Юрія Стеценка і Елвіна Коджаєва. Для останнього вони придбали літнє військове взуття, тактичні рукавиці, форму і набір ключів для ремонту автомобілів.
Доки волонтери об’їжджали земляків, уже настав вечір і почалися обстріли. Тож їм довелося заночувати у Відродженні. Там на них чекали іменинник Віктор Кухарчук і Олександр Ковальський.
— Зранку ми заїхали у Федорівку, де служить Павло Комар. Павлу передали форму, рукавиці, наколінники і джгут.
Світлана Сергійко від імені військових та від себе особисто подякувала всім небайдужим, хто всіляко допомагає солдатам-землякам.
