Подивитися українську стрічку, показ якої відбувся 22‑го листопада у музичній школі, прийшли більше тридцяти чоловік.
Демонстрували фільм у рамках акції «Вечір українського кіно», яку новосанжарська організація «Свободи» започаткувала у селищі кілька років тому. Перший кінопоказ символічно організували на сходах кінотеатру. Тоді новосанжарцям демонстрували фільм «Нескорений» про командувача УПА Романа Шухевича. Після цього були покази стрічок «Вишневі ночі», «Страчені світанки» та «Вінчання зі смертю». Фільм «Поводир», про голодомор та мандри сліпого українського кобзаря та американського хлопчика, мали показати у Нових Санжарах ще влітку. Але з певних причин кінопоказ відклали. І подивитися цей фільм у своєрідному кінотеатрі новосанжарці змогли лише минулої неділі. Цього разу демонстрація відбувалася у актовому залі музичної школи, а місця глядачів зайняли більше тридцяти новосанжарців.
Символічно, що за тиждень до Дня пам’яті жертв голодоморів, новосанжарці подивилися стрічку, у якій страшні дні 1932–33 описані досить яскраво. Там і про «чорні списки», і про «ворогів радянської влади», і «про комуністів‑зрадників», які відмовлялися морити голодом власний народ.
Перед початком демонстрації стрічки голова районної «Свободи» Роза Туманова зауважила глядачам, що такі фільми, як «Поводир», складно побачити на екранах провідних українських каналів. Вони охочіше віддають перевагу розважальним шоу чи російськомовним серіалам. Між тим, такі фільми, як «Поводир», розкривають справжню трагічну історію українського народу. Детальніше, про період, який описано у фільмі, розповів історик і «свободівець» Віталій Токовий.
Він нагадав глядачам, що голодомор, який радянська влада влаштувала для українців у 1932–33‑му, був уже другим. Перший — у 1921–22 роках, був спрямований на знищення повстанського спротиву в Україні. Другий голодомор мав на меті знищення українського селянства, яке усіма силами опиралося насильній колективізації та комунізації.
Після історичного екскурсу відбувся кінопоказ. Майже дві години, затамувавши подих, глядачі стежили за історією сліпого кобзаря Івана Кочерги та його хлопчика-поводиря Пітера Шемрока. Тяжко зітхали під час епізодів із демонстрацією примусових хлібозаготівель або сцени знищення з’їзду кобзарів та лірників.
Після завершення кінопоказу глядачі ділилися враженнями і дякували організаторам за вечір кіно.
— Чи сподобався мені фільм? Так я його третій раз уже дивилася! — зізналася одна із глядачок. — Але фільм дуже важкий, і кожного разу я переживаю все по-новому. До того ж у такій атмосфері він сприймався зовсім по-іншому.
Іще перебуваючи під враженням від фільму, глядачі охоче відгукнулися на пропозицію бібліотекаря Тамари Паттієвої взяти для прочитання художні книги різних авторів про період 30‑х років. Частина глядачів, серед яких був і голова районної ради Геннадій Супрун, пішли з залу із книгою.
Організатори кінопоказу дякують за допомогу в організації показу фільму директору Центру культури і дозвілля Олександру Торбіну, який надав необхідну апаратуру. І обіцяють, що «Вечори українського кіно» будуть продовжені.
