12‑го лютого, під час другого конкурсного дня, судді були більш поблажливими, а учасники змусили глядачів здійснити ностальгійну подорож у часі.
Журі обіцяє виправитися
— Дітки, не хвилюйтеся! Сьогодні ніхто, навіть Сергій Володимирович (керівник центру «Вікторія» Сергій Вовченко у перший конкурсний день ставив найнижчі бали. — Авт.), низькі оцінки ставити не буде! — обіцяє на початку концерту голова журі, заслужена артистка України Наталія Сулаєва. — Сергій Володимирович, кляніться!
Сергій Вовченко сміється, киває головою на знак згоди. Глядачі аплодують. У такій невимушеній атмосфері починається другий конкурсний день «Дзвінких». Упродовж усього концерту настрій у глядачів піднесений і дещо ностальгічний. Адже учасники молодшої вікової групи співають пісні з улюблених мультфільмів, а старші — із кінофільмів. Майже всі мелодії — добре відомі, більшість — напрочуд легкі та позитивні. Ну хто не посміхнеться, коли почує зі сцени улюблену в дитинстві «Чунга-Чангу» у виконанні Анастасії Пузаненко або вже сучасну пісеньку про «Фіксиків», яку енергійно співають учасниці дуету «Даша+Свєта»?
Утім, доводилося глядачам і сумувати. Наприклад, коли сестри із дуету «Шовкоплясочки» співають ліричну композицію «Журавлі» про полеглих на війні бійців.
Та сум знову зникає, поступаючись місцем ліричній теплоті, коли Іра Янко співає «Вернись, лесной олень». У цей час у залі, напевно, хтось підспівує пісню, яку чув десятки, якщо не сотні разів.
Укотре веселить і тішить глядачів Дмитро Родіоненко, який цього разу виступає у тільнику та капітанському кашкеті, а співає нетлінну пісню про Одесу та Костю-моряка. Діана Дубровенко цього разу кличе кудись за кочовою циганською зіркою. Її виступ виходить досить емоційним, от тільки юна артистка кілька разів забуває слова.
Варто зауважити, що більшість пісень у першій частині концерту звучать російською. Тим приємнішим стає виступ Катерини Афоніної, яка співає про столицю нашої держави: «Як тебе не любити, Києве мій?»
До честі суддів, вони своєї обіцянки дотримуються і у другий конкурсний день щедро роздають «десятки» та «дев’ятки». Це додає оптимізму учасникам і дещо ускладнює підрахунок балів глядачам. Ми вам, шановні читачі, у цьому також не допоможемо: імена обох переможців «Дзвінких голосів» дізнаєтесь лише за два тижні, після гала-концерту.
Діти співають для мам
У другій частині концерту декому в залі доводиться витирати сльози. Адже учасники молодшої вікової групи співають для найдорожчих у світі людей — своїх мам. Співає про рушничок із червоною калиною, який вишивала мама, Оксанка Дмитренко. Про найкращу у світі рідненьку матусю розповідає глядачам Ангеліна Мусіяка. «Квіти в руках у мами — значить вона щаслива!», — виводить своїм тоненьким голосочком Аня Кібенко (Її старша сестра Альона Кібенко була переможницею перших «Дзвінких». — Авт.). Глядачі вітають такі щирі виступи оплесками, члени журі розчулюються і знову ставлять високі оцінки. Мами витирають непрохані сльози.
Учасники старшої вікової групи співають пісню авторства Юрія Рибчинського. Організатори таким чином вирішують відзначити внесок видатного композитора в українську естраду. Дует «Шовкоплясочки» та Катерина Афоніна обирають для виконання «Чарівну скрипку». Виступи виходять дуже різними. Якщо сестрам судді після виступу радять стежити за мелодією і ретельніше працювати над підготовкою виступу, то Катю хвалять, хоча й зауважують, що у цій композиції її голос розкрився невповні.
У другому конкурсному виступі представники старшої групи багато співають про Україну. «Це — моя Україна!» — співає Ірина Янко. «Яблунева, солов’їна, в моїм серці Україна!», — додає Дмитро Родіоненко. А завершує концертну програму Юлія Панасенко: «Україна — це я, Україна — це ти, Україна — це ми, Україна!»
На цьому власне конкурсна складова п’ятих «Дзвінких голосів» закінчується. Далі будуть лише сюрпризи та приємні несподіванки, які організатори обіцяють на гала-концерті. Нагадуємо, він відбудеться 26‑го лютого о 17:00 у Центрі культури та дозвілля в Нових Санжарах. Не пропустіть справжнє вокальне шоу юних талантів!
Фото ви можете переглянути у нашій галереї
