У дворі на вулиці Сакко, 9 днями дивом не сталася трагедія.
Руслан Оріховський, голова одного з ОСББ Полтави, відтепер вважає невеличке дерево своїм рятівником. 29 червня, пораючись у дворі під величезною тополею, він глянув на маленьку грушу, яку посадив навесні. Та згадав, що треба ще її обкопати. І щойно Руслан відійшов до деревця, як на те місце, де він стояв до того, з тополі впала велика розлога суха гілка.
Впала гілка миттєво, за лічені секунди, з багатометрової висоти. Якщо подивитися знизу вгору на тополю, то навіть не видно її краю, настільки вона висока. Гостра палка, що летить з такої висоти на людину, несе в собі пряму загрозу життю. Цього разу сталося диво, але чи станеться наступного разу…?
Жанна Іванівна Горячева, яка мешкає у цьому дворі багато десятків років, розповідає, що тополя ця вже неодноразово їм шкодила. І на дах будівель, що поряд з нею, падали її гілки, і тепер ось людину мало не вбила.
На думку «старожила двору», дереву років 80. Потрібно з троє людей, щоб обхопити його стовбур знизу.
Одна з мешканок, Людмила Григорівна Ніжегородцева, в черговий раз навесні зверталася з приводу аварійної тополі до міської влади. Зазначала, що у дворі є маленькі діти, інваліди, пенсіонери… Та прохала видалити дерево. Річ у тому, що воно росте в межах так званої «червоної лінії» (тобто на планах позначається як місцевість під знесення). Відповідно, це не є приватною власністю і лише міська влада може забезпечити видалення цього дерева-потенційного вбивці.
Людмила Григорівна з маленькою Лесею, якій усього 1 рік та 3 місяці, часто гуляють надворі. І хвилин за 5 до того, як гілка впала поряд з Русланом, також стояли під тим деревом. Прали на вулиці.
Що ще має статися, аби нарешті прохання людей почули? Усього через декілька сотень метрів від того двору знаходиться Південний вокзал. Там у квітні вирубали всі дерева в сквері. І сумнівно, що всі з них були аварійними.
А ситуація на Сакко, 9 - реальний приклад прямої загрози життю людей. Щоденної загрози.
Дерева потрібно берегти, звичайно. Але, згідно Конституції нашої держави, «людина, її життя і здоров'я, … і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».
А на місці обрубленої старої тополі, якщо врешті-решт влада прислухається до прохань людей, мешканці готові навіть створити якийсь креативний витвір мистецтва на згадку.
