Краще погано ходити, ніж добре їздити

Доброго дня, шановна редакціє «Пирятинських вістей»! Мій лист – крик душі про несправедливість, яка панує в нашому місті.
Мовчки спостерігати за нею уже неможливо. Таке враження, що панує у нас повна анархія, про яку так мріють ледарі та любителі легкої наживи. Риторичне питання: хто у Пирятині контролює і чи контролює взагалі тарифи на проїзд у таксі?
Риторичне, бо відповіді на нього марно шукати, адже вона й так відома – ніхто... Чому ж тоді, наприклад, у Полтаві - місті набагато більшому, ніж наш райцентр, і то міська рада контролює цінову політику таксистів? У нас же таксисти - самі собі господарі, що хочуть, те й роблять, ціну встановлюють таку, як самим їм вигідно. А подобається чи не подобається це пасажирам, – на це їм начхати, треба буде їхати – платитимуть будь-яку ціну.
Не так давно проїзд по місту коштував 10-12 гривень, а зараз - уже 15, а в деяких випадках і того більше. Взимку таксисти мотивували таке різке подорожчання вартості своїх послуг засніженими слизькими дорогами, чи то пак - бездоріжжям. Але вже й сніг потроху розтанув, а ціна – не падає. Тепер таксисти говорять: бензин подорожчав, усе дорожчає, ціни збавляти не будемо.
Хочеться звернутися до таксистів зі сторінок газети: хочете, аби по справедливості оплачували пасажири проїзд, - встановлюйте в таксі лічильники кілометражу, встановлюйте фіксовану вартість одного кілометра проїзду. І тоді, якщо людина проїхала певну відстань, за неї вона й повинна платити. А так виходить: що кілометр проїдеш – п’ятнадцять гривень, що чотири кілометри – теж п’ятнадцять.
Звісно, користуються таксисти тим, що в Пирятині є проблеми з громадським транспортом, що у людей немає вибору. Але ж так не можна. Ми ж усі живемо в одному невеличкому Пирятині, майже кожного знаємо в обличчя, а тому треба і ставитися один до одного з повагою і розумінням, а не зациклюватися лише на одному – як би набити якомога тугіше власні кишені.

Логін:
Пароль:
запам'ятати