На протязі минулого року кожної п’ятниці чотирнадцятирічний юнак з бабусею вставав о третій годині ночі, щоб встигнути на заняття з плавання у Полтаві. Ігор разом з бабусею Тамарою Токаренко піднімалися вдосвіта, аби не запізнитися на білицький автобус. Далі їхали потягом до обласного центру. Назад на потяг вони не встигали. Доводилося ночувати у знайомих, а зранку їхати у Кобеляки. Інваліди мають безкоштовний проїзд лише на потязі. Рейсовим автобусом вони не їздили, бо не мали достатньо коштів. Тож ми зверталися до власника автопарку з проханням дозволити Ігорю їздити безоплатно.
— З безкоштовним проїздом нам так ніхто й не допоміг, — пригадує бабуся. — Щоправда Кобеляцька міська рада виділила 800 гривень.
21 вересня цього року Ігор Куба повернувся з чергових змагань у Євпаторії. Там він здобув два перші й одне друге місце. До сьогодні Ігор постійно відвідує басейн і тренування у Полтаві. Зараз він навчається у Полтавському училищі за спеціальністю маляр-штукатурщик-гіпсокартонщик. Бабуся попрохала класного керівника Ігореві поблажок не робити. Хоче, щоб її внук здобув спеціальність, а вона й надалі пишалася ним.
Публікацією про юного спортсмена зацікавились колеги з видання «Зоря Полтавщини». Сподіваємося, що спільними зусиллями журналісти привернуть увагу обласної влади до долі та визначних успіхів Ігоря.
