Прочитав у редакційній про те, як «цікаво розмовляти із земляками». Про нашу ментальність, продажність, відсутність здорового глузду. Ігор Миколайович згадує гіпотезу про матеріальність людської думки, але я з нею не згоден. Насправді думка не матеріальна, хоча і виникає на матеріальному носії — мізках біоістоти типу «людина розумна». Є ще гіпотеза, і вже давня, що розумова діяльність мозку породжує певну психічну «атмосферу» — ноосферу, як назвав її академік Вернадський. Її оберігати потрібно ліпше, ніж атмосферу. Чи це так, можна сперечатися, але факт, що класик говорив: «Ідеї матеріалізуються, коли оволодівають масами». І все у нього вийшло — ідеї матеріалізувалися. Потім нам інші ідеї підкинули, про те, що заживемо у вільній Україні, як у Швейцарії. Ми старий дім спалили, а нового не збудували і, судячи по всьому, будувати не збираємося. Усе порадників слухаємо та «думками багатіємо». У вибори граємось. А ще у віри різні вдарилися, бо надто ж хочеться після смерті воскреснути і в раю пожити. Для «еліти» такі думки — як знахідка. Сама ж вона спішить на цьому світі жити і навіть страшного суду не боїться. Хоча поклони про всяк випадок б’є. У релігійному питанні «еліта» завжди вам назустріч буде йти. Бо де кращий «опіум» знайдеш? Чим більше конфесій і храмів, тим «еліті» ліпше.
З одного боку реалізується принцип «поділяй і володарюй», а з іншого — боятися «еліті» нічого, бо Біблія безліч раз проголошує, що всяка влада — від Бога. А у кого який бог, той так і живе. Ще Вергілій писав: «Вибираючи богів, ми вибираємо свою долю». А Бог істинний, якщо він є, — один. От я пишу і розумію, що багатьом це не сподобається, але що вдієш… «Платон мне друг, но истина дороже». Потрібно ж колись народу за розум братися, якщо вижити хоче. А то вже зовсім у середньовіччя нас завели, як отару овець. У сліпій вірі істини ніколи не було. Істина не потребує ніякої віри, як і теорема Піфагора, чи піраміда. Якби усі люди століттями тільки те й робили, що вірили і молилися, то не було б ніякого науково?технічного прогресу. Добре це, прогрес, чи ні — то вже інша справа, але факт, що церква колись спалювала людей за єресь, а тепер сама нею користується. І вибачення від неї «нацпатріоти» не вимагають, як від комуністів. Хоча рядові комуністи у чому винні? І нікому на думку не спадає, що у всіх ідеологій хазяї, мабуть, одні і ті ж були.
Пишеться в «ЕХО»: «Депутати без будь-яких застережень виділили землю під відновлення цієї православної церкви. Адже це наша духовність, наша історія…» Яка, вибачайте, історія? У наших предків інша віра була. У нову віру їх заганяли, як собак. Про це кожна більш-менш освічена людина знає. А запитати б, хто взагалі нашу історію у Кобеляках знає? Та ніхто, крім міського голови. Олександр Михайлович знає її від часів свого кумира Ехнатона. Але депутатам не розповідає, з чого історія починається. А міг би й просвітництвом зайнятися, ну хоча б для тієї ж історії, аби позитив залишити, людям очі відкрити. Мабуть, не діждетеся.
А тим часом, в школі вже спідтишка християнську етику впроваджують. І якщо у мислячої людини були якісь сподівання на нову владу, то тепер не буде. А новітня «опозиція» і того не варта. І нічого кивати на те, що заповіді у Христа хороші. Тоді перед їх вивченням потрібно так і говорити учням, що, є такі людяні заповіді, які проповідував Христос… за що його і розіп’яли. І не Пілат так забажав, а натовп. А далі розповісти, хто створив релігію і хто переписав і переписує до цього часу Біблію. А у школі, крім християнської етики, ввести ще й «Антихриста» Ф.Ніцше і обов’язково — логіку. Тоді само усе на свої місця і стане. Де ж обіцяний плюралізм? Але хто ж це зробить, коли самі вчителі не розуміють, про що йдеться. Можна розповісти й про те, як християнську віру римлянам «вручили» з благими намірами зміцнити імперію. Повірив імператор Костянтин, а імперія потім узяла і… розпалася. І пішов гуляти стереотип: усі імперії розпадаються. Хоча, не пам’ятаю де, читав: «…Империи разрушаються и строяться через манипулирование народами, которые нужно завоевать».
Рано чи пізно народ наш повинен визначитися, чого він хоче, сформувати свій світогляд і сказати владі у відповідь на байки про необхідність віри, як в Христа, так і у відсутність коштів, словами покійного Моше Даяна: «Мы полностью с вами согласимся, если вы станете на нашу точку зрения». Кошти вони завжди є, і свідчення цього — статки наших олігархів. Вони, правда, лохам пояснюють, що то в них не кошти задекларовані, а вартість їхніх матеріальних виробничих потужностей, «постійний капітал» — по класику. Так гроші для того ж і винаходили, аби з одного боку, забезпечити обіг товарів і послуг, а з іншого — скупити все, що на земній кулі є, затягуючи лохів у боргові ями. Коли все стане власністю олігархів, тоді і гроші не потрібні будуть. Як при комунізмі, тільки тепер з іншого боку заходять. Техніка і технології дозволяють від грошей відмовитися. Будуть бидлу на картку заносити певну інформацію, по-простому — цифру, як номерок у концтаборі, і нею можна буде за все розраховуватися. А можуть і не заносити нічого, якщо не заслужив. Земля і все, що на ній, уже в руках, а «біомаса» до картки чи чіпа «прив’язана», замість нашийника. Щодо концтабору — я не перебільшую, бо він уже давно вибудовується, тільки електронний. У порівняні з ним сталінський НКВД, яким так переймаються «нацпатріоти», спочиває. Кожен, якщо, вибачте, очі продере, може знайти цьому підтвердження навіть у ЗМІ. Уже заведені на пульт спостереження ДАІ Києва усі площі, головні вулиці і т.п. На перший погляд це добре, але все залежить від того, хто за тим пультом сидіти буде. І у Кобеляках такі новації в моду увійшли. Крім того, у кожного мобільний телефон є, а це означає, що за кожним вашим кроком слідкувати можна. Не вірите? Почитайте «Газету по-українськи» за 4 травня, там є таке: «СБУ зафиксировало всех, кто был в то утро на местах взрывов — по мобильным телефонам». Ті «теракти», може, саме для того і влаштовувалися, аби народ попросив усюди відеоспостереження організувати. А ми гадаємо: чи то опозиція влаштувала, чи влада? Та ні ті, ні інші, а ті, хто більше них розуміє. Ви, правда, можете телефон відключити, на піч заховатися. Так тепер майже у кожній хаті комп’ютери, а у них різні там «скайпи» і т.п. Хто вам сказав, що ваша відеокамера не доступна для тих, хто захоче за вами на печі спостерігати? Як інженер-звязківець, запевняю, що то, справа техніки. А сама техніка не у ваших руках і навіть не в державних. Про обіцяні права і свободи думаєте? Думайте, індик також думав.
Дехто критикував мене за статтю про землю, особливо за те, що Сталіна згадую. Так його ж зараз хто тільки не згадує. Не сподобалося, мабуть, те, що не критикую. А навіщо критикувати те чого не знаєш. От, просте запитання, яке будь-яка адекватна людина повинна б собі задати: чому книги самого Сталіна були і є забороненими? Вам не цікаво? Мені цікаво. Щоб не впасти у якусь упередженість я намагався не читати і не посилатися на книги сталінського періоду. Більше читав ворогів Сталіна. Не буду цитувати навіть Черчілля, процитую ще заклятішого ворога Сталіна Троцького, книги якого, на відміну від сталінських, друкують: «Победа Сталина была предопределена. Тот результат, который зеваки и глупцы приписывают личной победе Сталина, был заложен глубоко в динамику исторических сил. Сталин явился лишь полубезсознательным выражением второй главы революции, ее похмелья». Слова Троцького, як і Талмуд, можна розуміти по-різному. З них, зокрема, витікає, що ті, хто приписує все Сталіну, просто «зеваки и глупцы». А Троцького у наших ЗМІ інакше, як неперевершеним інтелектуалом і демоном революції, не називають.
Крім того, стає зрозуміло, що у нас похмілля після 91-го ще не настало. Цікаво, чи настане?