Днями розмовляв із знайомим чоловіком. Мова зайшла і про наслідки Майдану або Революції Гідності, як зараз говорять і пишуть. Чоловік згадав, що учасники тих подій чомусь різко знизили свою активність. За виключенням тих сотень, хто добровільно пішов воювати на Донбас, інші себе ніяк не проявляють. Співрозмовник згадав, що навіть дорікав декому із учасників Майдану. Мовляв, де ж ваша гідність, за що ви там стояли? В країні — війна і розруха. Економіка продовжує стрімко падати у прірву, ті, кого ви привели до влади, не соромлячись, хизуються мільйонами у деклараціях, годинниками за ціною бюджету сільської ради. А ви чомусь мовчите. Згадав чоловік і про те, що до тих подій у нього зарплата рівнялася 200 доларам США і він щомісяця відкладав певну суму на «чорний день». А зараз не заробляє і сотні «зелених», а заощаджувати змоги не має. І резюмував:
— Мовчать мої знайомі майданівці, певно, сказати їм нічого. А, може, таки отримали щось та приховують?
Натомість багато, навіть забагато, говорять ті, ХТО ЗАВДЯКИ Майдану прийшов до влади. От і наш Президент недавно, прощаючись із Джо Байденом, говорив, що українці завдяки тим подіям здобули гідність. Прямо якийсь унікальний феномен. Я особисто, напевно, помилково вважав, що почуття гідності буває певною мірою вродженим, кармічним або набувається завдяки власним зусиллям, роботою над собою, самовдосконаленням. А виявляється — ні. Для того, щоб у мене була гідність, хтось повинен вийти на Майдан. А Порошенко — стати Президентом. От тільки не зрозуміло, чому переповнені почуттям гідності українці мільйонами виїжджають на заробітки за кордон, у тому числі і в Російську Федерацію, із якою ми нібито воюємо, як каже наш Президент. І, водночас, торгуємо. Причому закупляємо в Росії навіть порох і вибухові речовини. Напевне, для війни із нею. Не вірите? Зайдіть на сайт Державної служби статистики і перевірте (http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/zd/kr_tstr/kr_tstr_11_2016.zip). Але то — пусте. Давно ж було сказано, що одним війна, а іншим — матір рідна.
Мова тут про активістів Майдану. Можливо, і залишилась би наша розмова із товаришем звичайною балачкою без продовження, аби не невгамовний «таваріщ» Гройсман. Чоловік таку активність розвинув, так перлами сипле, що невдовзі затьмарить незрівнянного Ніколу Яновіча.
Днями численні українські ЗМІ і наш сайт теж розтиражували повідомлення про зустріч Володимира Борисовича із активістами Майдану. Правда, ніхто прізвища активістів так і не оприлюднив. Анонімні такі собі активісти, засекречені. І от «таваріщ» Гройсман пообіцяв активістам, що всі, хто протягом трьох місяців знаменитого протистояння із тодішньою владою постраждав, отримають статус учасників бойових дій із усіма пільгами і преференціями. У ЗМІ пишуть, що таких людей близько тисячі.
От тут виникають і запитання, і відповіді одночасно. Хто і як рахував постраждалих? Яка поліклініка чи інша установа видавала довідки «Постраждав на Майдані»? І чи не станеться так, що у абсолютно корумпованій державі, якою залишається Україна, миттєво з’являться сотні тисяч постраждалих і вимагатимуть пільг та преференцій?
І відповідь. Так от за що Майдан стояв!!!
Агов, хто на Майдані був! Вам не буде соромно із рук нинішньої влади пільги отримувати? Цікаво, відмовиться хтось демонстративно від принизливої ПОДАЧКИ? Ви ж ГІДНІСТЬ здобули! Чи пільги?
P. S. А знаєте, чому Гройсман зараз про учасників Майдану згадав? Та тому, що у повітрі запахло гів..ом, чи то пак — виборами.