Останні коментарі

Подаючи у ВР законопроект щодо скачування деяких свят в українському календарі, директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович каже (вчитайтеся в ці слова і вдумайтесь): "На держаному рівні мають відзначатися лише ті свята, які присвячені подіям, що були переломними та надзвичайно важливими для України як держави, наприклад, День незалежності й День Конституції. А не якісь свята, які залишилися нам у спадок від радянського минулого". Радійте, паршевлюки: День перемоги над нацизмом скоро занесуть у «чорний» список як "якесь свято", яке жодної важливої ролі в історії України не відіграло. З глузду можна з’їхати від таких псевдоісториків! На яких прикладах виховуємо нашу молодь і які цінності в неї вкладаємо? Чи стала б україна незалежною, аби в 40-х роках мин. століття до слади прийшли нацисти? І чи став би Река депутатом Бундестагу, а тим більше Бундесрату (верхньої палати парламенту Німеччини)? Схоже, він та йому подібні над цим не задумуються.

Згадала ще один вірш Бориса Олійника: "Ніхто не забутий. На попіл ніхто не згорів.
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть...
І доки є пам’ять в людей і живуть матері,
Допоти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть." Тепер цікаво, чи голосуватиме Река за законопроект, яким планують скасувати Велике Свято Перемоги над нацизмом 9 травня? Чи буде невдячним нащадком славних захисників, укотре зрадивши їх заради власного благополуччя? Між іншим, батько Бориса Ілліча пропав безвісти на фронтах Другої світової, Поет так і не знайшов його могили, хоча весь вік прагнув до цього. Вірю, що їхні святі душі поєднаються тепер там, на небесах Вічності...

«Коли минуле спродав на базарі,Ти вже продав грядуще і себе!» - писав великий українець Борис Олійник. Гидко було дивитися, як новосанжарський чинуша, випускник Вищої партійної школі, який продав ідеали Олійника, перефарбовуючись під сьогоднішню ідеологію, поїхав ставити свічку біля труни Поета. А з ним очолив делегацію інший «першоприходимець» у районну владу Супрун, який ще два роки тому під улюлюкання турляв з Паршевлюком пам’ятник Леніну. У їхніх мозгах не витсачало звилин розуміти, що не по Ульянову-Леніну йдуть потоптом, а по пам’яті предків, які збудували те, чим ці перевертні користуються досі. Я розумію, шо людина має право на будь-які погляди, але навіщо цей цинізм - піаритись біля імені великого Громадянина Олійника? Чи хотів би сам Борис Ілліч бачити біля своєї домовини тих, про кого він писав: «Народ не візьмеш на макуху. Він зоддаля розрізнить чин: І хто є син його по духу, І хто – по духу! – сучий син!». Чи мав би він за честь бачити їх біля себе? Як на мене, то право стати поруч з Олійником, навіть проводжаючи його в останню дорогу, треба заслужити і ділами, і перш за все совістю своєю.

Извините,прорвало, но еще допишу. Аналогичный случай в Сумской области. Там за форсирование Днепра одним указом посмертно Героями Советского Союза стали отец и сын !!!!! по фамилии Сокол. Трое суток вдвоем держали переправу.Но они попали в плен, за храбрость их немцы не расстреляли. В 1945 их освободили и при проверке выяснилось что они Герои. А в 1946 им вручили звания. Простые колхозники. Но нашелся один партийный подлец (сельский учитель) который написал на них кляузу. Такие же подлецы поверили и их лишили звания. А сына еще и посадили. К чести сумчан, они добиваются восстановления справедливости. Поэтому я обращаюсь в первую очередь к Ветеранским организациям и истинным патриотам и всем небезразличным. Доведите это дело до конца, пока в живых есть свидетели тех событий.Все о чем написано есть на официальных сайтах. Админ, если считаете необходимым, то эти три мои статьи выделите в отдельную тему. Заранее спасибо.

Дополнительно для информации: Именно урожденные нашей местности сильнее всех пострадали в 1943 году при форсировании Днепра.Не было возможности быстро пополнить людской ресурс, призывной возрост в день освобождения сел тут же призывал Полевой военкомат и их даже не успевали переодевать, не говоря уже об обучении. Рядом был Днепр и его надо было форсировать сходу, к зиме.Расспросите у старожилов.Целые семьи получили о безвести пропавших.Коснулось каждую семью, и мою в том числе. Одним из таких был Кравченко, провоевавший всего три дня !!! Он первым форсировал Днепр в Кобелякском районе и удерживал плацдарм до прихода войск.Если кто будет писать о нем, то напишите, я дам много информации.Надо добиваться реабилитации,он сам за себя уже постоять не сможет. Он смог удержать только переправу.Вечная ему Память.

А в Санжарах ще є провулок Комунарський? ЙМабуть, його залишили для того, щоб привабити туристів, які цікавляться комуністичним минулим селища.

Не могу промолчать. Умер НАШ знаменитый земляк Борис Олейник - уроженец Зачепиловки нашей Новосанжарской. Я поражен - ни одного слова о нем. И это он сказал:, я уже счастлив,что родился украинцем. Кто Вы пользователи и учредители сайта? Что все пришлые? Которым все безразлично? Кстати, он как никто другой внес вклад в независимость Украины выступая с боем на Верховном Совете СССР. Про смиття и остальную хрень пишете. Вот где кроется гордость за ридну Батьковщину. Кстати, в предверии победы в страшной той войне,хочу чтобы-хоть кто нибудь написал о нашем земляке (уроженец села Ливенское бывшего Кобелякского ныне Новосанжарского) Герое Советского Союза Кравченко. О его трагической судьбе ( в 1957 году его лишили звания ). А ведь такую награду просто так не давали. И главное нет информации за что лишили (см. в Яндексе лишенные звания Героя ... )

Паршевлюк теж був частиною спецоперації,що настільки обізнаний

як кажуть пізно пити Боржомі,коли полігон вже повний,але продовжити життя можливо

А чому Паршевлюк не добавить до цього списку ,що в будинку відпочинку Ворскла в Нових Санжарах викрали все,злодіїв ніхто не шукав,зате пресконференції регулярно в поліції проводять з Жаботинським

Видно щось Паршевлюк в останній час став працювати в прес-службі селищної ради,мабуть на зарплату журналіста особливо не проживеш.Тай селищна заметушилась, після того як обєднуватись з Санжарами ніхто не захотів

Какая-то бессмысленная, идиотская заметка. Абы нэ мовчкы

Відро з гайками

Шось малуваті штрафи

Всі дивани відправити в АТО. Там вояки сплять на чому попало. Що за непорядки. Куди волонтери дивляться? Ходять по базарю сметану у бабів збирають, а тут стильних диванів не бачать.

Чо то не доганяю. Кричали, що ніде в світі 8 березня не святкують, а тепер вже святкують.

То так «ювеліри» лошар доють. Правильно роблять, хай доють. Лошари для того і існують. Поки що ще існують.

на награды собирают, на патроны собирают... весело живете
серебра там, наверное, как раз на 30 серебряников

"та відчути гостинність української землі, — поділився враженнями один із європейських журналістів" (к)
На Донбасс его, пусть вiдчуе

Коментар видалено за порушення пункту 2.3 Правил користування сайтом

Коментар видалено за порушення пункту 2.3 Правил користування сайтом

Коментар видалено за порушення пункту 2.3 Правил користування сайтом

Коментар видалено за порушення пункту 2.3 Правил користування сайтом

При цьому відносно А.Ю.Геращенка впродовж 2012-2014 років Управлінням СБУ в Харківській області розслідувалось кримінальне провадження за ознаками державної зради, але йому вдалось уникнути покарання після обрання народним депутатом України VIII скликання завдяки домовленостям з тодішнім головою СБУ В.О.Наливайченком. Оскільки в діях народного депутата України VIII скликання Геращенка Антона Юрійовича є явні ознаки державної зради, яка виразилась у тому, що він надав іноземній державі (Російській Федерації) допомогу в проведенні підривної діяльності проти України у формі закликів до передачі в довгострокову оренду території міста Севастополь, яка, відповідно до Конституції та законів України, є невід’ємною частиною держави, що може сприяти легітимізації тимчасової окупації Кримського півострова, керуючись ст. ст. 60, 214, 215, 216 КПК України та п. 4.2 «Положення про ЄРДР», - п р о ш у :
1. Внести відомості щодо вчинення народним депутатом України VIII скликання Геращенком Антоном Юрійовичем кримінального правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст. 111 КК України, а саме державної зради у формі надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, яка виразилась у закликах до передачі в довгострокову оренду Російській Федерації території міста Севастополь, за обставин, викладених у цій заяві, до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування".===== Не всякий психіатр розбереться.

Зокрема А.Ю.Геращенко запропонував наступне: «Путину для "сохранения лица", после соответсвующих изменений в законодательство может быть отдан в платную аренду Севастополь на 30-40 лет». Свою допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, що виразилась у закликах до передачі в довгострокову оренду території міста Севастополь, яка, відповідно до Конституції та законів України, є невід’ємною частиною держави, що може сприяти легітимізації тимчасової окупації півострова, А.Ю.Геращенко обґрунтував тим, що: «Мировая история знает не мало таких примеров завершения многолетних войн и конфликтов, когда стороны, будучи не в состоянии победить друг друга военной силой договариваются на условиях, которые являются компромиссами. Пример – аренда Гонконга Великобританией сроком на 100 лет с 1897 по 1997 год. Или аренда США земли и обеспечение безопасности вдоль Панамского канала на 100 лет».
Також звертає на себе увагу та обставина, що А.Ю.Геращенко зневажливо ставиться до мови й культури українського народу та своєю поведінкою постійно підкреслює, що українці можуть зробити кар’єру державного службовця чи політичного діяча виключно в тому випадку, якщо будуть надавати Російській Федерації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України шляхом відмови від застосування української мови при виконанні офіційних повноважень представника влади.