Ця місцевість називається урочище Цибулі. Старожили кажуть: болота тут були завжди. Але радянська влада у 69 вирішила їх осушити і землі засадити сільськогосподарськими культурами. Тільки у 98 болота знову рекультивували.
Повністю болото не відновилося, проте Червонокнижну птицю воно приваблює, як і раніше. Якщо пощастить, тут можна білу чаплю зустріти. А от дрібного перелітного птаства, цікавого для мисливців, кажуть лісники, поменшало. Віднедавна качок тут навесні із вирію не чекають, а випускають.
30 самок крякви упевнено ідуть до своїх гнізд – не скажеш, що вони тут вперше. Гнізда для них теж створили люди – аби тільки потомство давали. Під очеретяним дахом – місця для підгодування. Щовесни так випускають до сотні самок, потім влітку – іще 200 голів молодняка. Кажуть, вистачає і для краси, і для мисливців. Окупається птиця, щоправда, не повністю.
Василь Бут, інженер відділу охорони і захисту лісу Полтавського лісгоспу:
— Якщо говорити за 100% окупність, то цього немає. Вирощення качки обходиться на рік 100-150 гривень, а відстрільна карточка на полювання 150, мисливець має право на цю карточку відстріляти 6 качок на день.
Та поки що для мисливців місцева сільрада встановила карантин.
Віктор Калюжний, голова Никільської сільської ради:
— Прийнято сесією Никільської сільської ради 2 місяці тиші – для того, щоб вивелася птиця і нерестилася риба.
А поки що сюди можна приїхати відпочити – мирно, без зброї та рибацького спорядження. Умови для відпочинку є, головне – за собою прибрати.
