Галина Різник, жителька села Червоні Квіти, власниця будинку, що постраждав від страшної негоди, яка вирувала в районі 14 червня. Також, вона є однією з тих, хто заздалегідь застрахував своє житло.
Галина Михайлівна й до цього часу згадує в подробицях події, які відбувалися на території села ще в середині червня. Тоді від п’ятнадцятихвилинного смерчу, котрий частково пройшов Червоними Квітами, постраждав не тільки її будинок, а й сарай, паркан та городина. Жінка говорить, що в декого з селян й до цього часу невкриті шифером будинки. З її слів, матеріальну допомогу, котру надавали жителям Чапаєвого, червоноквітчани не отримали. Тому більшість людей ліквідовували наслідки негоди самотужки і за власний кошт. Перекрити будинок шифером Галині Михайлівні допомогли сусіди. Жінка бідкається, що якби не вони, то в її хаті просто б упала стеля.
Застрахувати свій будинок вона вирішила ще досить давно і сьогодні задоволена своїм рішенням.
— Раніше, коли я працювала в сільській раді, страхування свого житла було в обов’язковому порядку, — пригадує жінка. — Сьогодні працюю агентом страхової компанії «Провідна». Увечері, 14 червня, коли трапилася така біда у нашому селі, я відразу ж зателефонувала до страхової фірми. То вже в п’ятницю до нас приїхали її представники з Кобеляк та Полтави, ми разом обійшли кожен двір, фотографували, самі збирали документи та відвозили їх у Кобеляки. Чи поїде старенька бабуся в місто? А я заспокоювала людей. Нас гукали в кожен будинок, але ж у селі не всі застраховані. Тієї п’ятниці ми працювали, аж до пізнього вечора. Зібрали 22 заяви: шість в Червоних Квітах, решта — в Чапаєвому. Страхові агенти підрахували збитки і вже 26 червня гроші перерахували в банк. Погано одне, що кошти будуть видавати через картки. Скажіть, для чого, наприклад, вісімдесятирічній бабусі пластикова банківська картка, і де вона у селі зніматиме гроші? У нас же навіть банкоматів немає. Та й взагалі, у селі люди не розуміють, що таке карточка і як нею користуватися.
За словами Галини Різник, сума збитків, яку відшкодували людям, подекуди сягає і 700 гривень, і 16 тисяч.
— Цифри різні, — каже жінка, — вони залежать від того, на скільки застраховано житло та який збиток нанесено майну. Звичайно ж, кому більше виплачували, кому менше. Мені наприклад, треба було всього шістнадцять шиферин. Тому я придбала будівельні матеріали і шифер за власний кошт, а зараз мені це компенсували.
Жінка запевнила, що вже за декілька днів після стихії люди почали частіше звертатися, щоб застрахувати своє житло. З її слів, вони бояться повторного смерчу на території їхніх селищ.
Від негоди, котра пройшла районом, постраждали не лише житлові будинки, сараї та городина, а й великі площі посівів на полях. Ми звернулися до представника однієї з відомих страхових компаній і поцікавились, чи можна застрахувати урожай і тим самим уберегти себе від чималих збитків. Нам повідомили, що можна. Страхуванню підлягають озимі та ярі культури: від граду, вогню, заморозків, вимерзання, бурі, урагану, паводків, засухи чи надлишкових опадів. Вирішує, чи підлягають страхуванню посіви, регіональний агроном, котрий попередньо оглядає поля.
Проте, як повідомили нам агенти страхової компанії, фермери не досить часто звертаються за їхньою допомогою і відповідно, страхують свої врожаї рідко.
