Нещодавно фахівці науково-дослідного випробувального центру харчової продукції державного підприємства «Полтавастандартметрологія» придбали імунно-ферментний аналізатор та перші в області освоїли методику по визначенню алергенів в продуктах харчування та харчовій сировині.
Харчова алергія йде у наступ!
Нині подібні дослідження набули неабиякого значення, адже харчову алергію поправу називають хворобою 21-ого століття, оскільки в наш час це одне з найпоширеніших захворювань на планеті. І хоча симптоми алергії були відомі ще лікарям Стародавнього Єгипту, масового характеру ця недуга набула лише зараз, причиною тому погіршення екологічної ситуації, нераціональне та незбалансоване харчування, безконтрольне вживання лікарських препаратів та продуктів, які містять харчові добавки синтетичного походження, стресові навантаження, малорухливий спосіб життя, зміни в кліматі тощо. Всі ці фактори підвищують схильність організму людини до впливу алергенів, навіть тих із них, що існували ще тисячі років тому. Тож зараз народитися або стати алергиком надзвичайно просто!
Міжнародна статистика свідчить, що за останні два десятиліття захворюваність алергією зросла в 3-4 рази, причому захворювання часто протікає у важкій формі. Це пов'язано з посиленням щоденного алергенного навантаження на людину. За статистикою, вже сьогодні на цю хворобу страждає кожен п'ятий житель нашої планети, зокрема: кожен шостий американець, кожен четвертий німець, від 5 до 30% (в залежності від регіону) росіян. В Україні від алергічних захворювань потерпає від 5 до 10 мільйонів осіб. У більшості випадків вони про це навіть не здогадуються. Причому генетична схильність до алергічних реакцій теж відіграє не останню роль у розвитку хвороби. Якщо один з батьків - алергік, то вірогідність розвитку алергії у дитини досягає 30-40%. Якщо до алергії схильні обоє батьків, ризик для малюка становить 70-75%.
Алергічним реакціям сприяє «засилля» харчових добавок
"Алергія" в перекладі з грецької означає "інша дія". Харчова алергія – це несприятлива реакція імунної системи організму на певні харчові продукти. Вона може проявлятися вже через 2-і години або навіть через кілька днів після вживання продукту. Алергенами можуть бути різні сполуки – від простих хімічних речовин (бром, йод) до найскладніших (білки, полісахариди) та поєднання тих і інших. Зазвичай харчова алергія розвивається на фоні порушень функцій шлунково-кишкового тракту.
Клінічні симптоми харчових алергій варіюють між легким дискомфортом і загрозливими для життя реакціями, які вимагають негайного медичного втручання. Найчастіше алергічні реакції проявляються свербінням, почервонінням шкірних покривів, набряками, у тому числі й дихальних шляхів, що може привести до летальних наслідків. Спектр алергічних реакцій досить широкий. До алергічних захворювань належать: бронхіальна астма (1-5% населення); всі види діатезів у дітей, кропив'янка, васкуліт та інші недуги.
Зараз багато алергічних захворювань виникають саме через надмірне захоплення продукцією, яка містить велику кількість штучних добавок. Вони найчастіше проявляються у вигляді "синдрому китайського ресторану": з'являються головний біль, нудота, набряк горла, задуха, бронхоспазм. Всі ці ознаки вимагають невідкладної медичної допомоги.
Зазвичай, алергічна реакція на харчові продукти настає, коли пройде від кількох хвилин до однієї години після вживання їх в їжу. Хоча симптоми можуть зберігатися протягом кількох днів чи навіть тижнів, в залежності від кількості спожитого алергена і чутливості особи, яка схильна до алергії. Науково-доведено, що алергію можуть викликати понад 70 продуктів харчування. Найчастіше це кава, какао, шоколад, цитрусові, полуниці, ракоподібні (креветки, річні раки, омари та краби), горіхи (волоські, фундук, арахіс), молоко, риба, яйця та кондитерські вироби. Позбутися алергії можна лише постійно дотримуючись суворої дієти, яка б унеможливила споживання алергенів. А дотримуватись її можна лише, коли володієш достовірною інформацією про продукт, що нереально без відповідних досліджень.
Дослідження на вміст алергенів – нагальна вимога часу!
Особи, схильні до алергії, можуть контролювати свій стан лише максимально уникаючи продуктів-алергенів, а для цього вони повинні завжди мати достовірну та доступну інформацію про продукцію у торгівельній мережі. Наприклад, продукти харчування, що експортуються за межі України, навіть у сусідні Росію, Білорусь та Казахстан, вже сьогодні в обов’язковому порядку повинні контролюватися на наявність алергенів на вимогу країн – імпортерів. Тож всі, хто відправляє свою продукцію на експорт, мають досліджувати її за цими показниками! Наприклад, ЄС прийняв рішення включити селеру, гірчицю і насіння сезаму, а також продукти з них, в список алергенів, які повинні зазначатися на споживчому маркуванні.
Назріла необхідність запровадити подібні вимоги і в Україні, тим паче, що кількість бажаючих купувати продукти, споживче маркування яких містить вичерпну інформацію не лише про їх склад, а й про наявність алергенів, з кожним днем зростає! Особливо враховуючи той факт, що за результатами досліджень, негативну реакцію у людини може викликати доза від сотні мікрограмів до кількох грамів протеїнів. Та оскільки, осіб, у яких виникає загрозлива для життя реакція на алергенні продукти, з етичних міркувань, тестуванню не піддають, існуючі дослідження не дозволяють зробити ствердні висновки відносно найбільших доз того чи іншого алергена, які безпечні для вживання всіма особами, які мають алергію на конкретний харчовий продукт. Тож дуже важливим кроком для захисту алергиків є поінформованість, як населення, так і виробників та всіх, хто постачає харчові продукти та готує з них страви щодо наявності алергенів в харчовій продукції.
Нове обладнання дозволяє визначати ще цілий ряд показників, в тому числі глютен
Ще один важливий аспект: імунно-ферментний аналізатор дає змогу визначати наявність широкого переліку антибіотиків у продуктах харчування. Зокрема хлорамфеніколу, на наявність якого в обов’язковому порядку перевіряють усі молокопродукти, які експортуються в Росію.
З допомогою цього аналізатора з’явилася можливість проводити дослідження на наявність мікробіологічного показника – кампілобактер, що є обов,язковим для продукції, яка ввозиться на територію країн Євросоюзу, а також мікотоксинів, гормональних препаратів, гербіцидів, більше десяти основних амінокислот, глютену тощо.
Глютен - це білкова фракція пшениці, жита, ячменю, вівса чи їх гібридів і похідні з цієї білкової фракції. Існує ціла когорта людей хворих на целіакію (повну непереносимість глютену) або на часткову його непереносимість. За результатами досліджень у США на целіакію хворіє приблизно 3 мільйони американців або 1% населення США. Целіакія не виліковується, таким людям показана пожиттєва дієтотерапія. Будь-яка доза спожитого глютену є отрутою для організму такого хворого, тому умовно безпечною дозою прийнято вважати споживання протягом доби не більше 20 міліграмів глютену з розрахунку на кілограм спожитої людиною їжі (тобто, мова йде про споживання лише 20 мільйонної частини від одного кілограму спожитої їжі). В мінімальних дозах глютен присутній практично скрізь, тому для хворої людини важливо не допустити його передозування.
Існує міжнародний стандарт CODEX STAN 118-1979 Об’єднаного комітету експертів ФАО/ВОЗ Комісії Кодекс Алиментаріус стосовно спеціальних дієтичних харчових продуктів, призначених для цієї групи населення. Їм виробники пропонують дієтичні безглютенові харчові продукти, при виготовленні яких зерно обробляють у спеціальний спосіб, видаляючи з нього глютен, в результаті такої обробки, його кількість не перевищує 20 міліграмів на кілограм. За такої умови прийнято вважати, що глютен в продукті практично відсутній. Тож згідно з вищезгаданим міжнародним стандартом, на маркування товару, поряд з його назвою, наносять «не містить глютену» («gluten-free»). Якщо вміст цієї речовини не перевищує 100 міліграмів на кілограм, продукт маркується написом «дуже низький рівень глютену» (very low gluten).
Крім того, на сьогоднішній день чинна Директива Європейської Комісії (ЄК) №41/2009 від 20 січня 2009 року «Щодо складу та етикетування продуктів харчування, придатних для споживання людьми, які не переносять глютен». Вона поширюється на країни Європейської економічної зони й також передбачає виготовлення окремих продуктів без глютену та спеціальне їх маркування.
Продукція з маркуванням про вміст алергенів – вигідна не лише споживачам, а й виробникам
Подібні законодавчі ініціативи постійно з’являються і в Україні. Зокрема, в першому читанні прийнято постанову Верховної Ради України за №4351 – VI «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до статті 38 Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів”, яка передбачає інформування громадян про відсутність глютену у харчових продуктах та зобов’яже більшість підприємств харчової галузі досліджувати продукцію на вміст глютену та виносити отриману інформацію на маркування. Визначення глютену буде стосуватися всіх харчових продуктів, що містять борошно, крупи, крохмаль, як складові частини. А вже зараз обов’язковим є дослідження на вміст глютену дитячого харчування для дітей віком до одного року.
Загалом кількість хворих на целіаклію в нашій державі становить близько 500 тисяч чоловік. Тож постає необхідність, як і в країнах Європи, проводити кількісне визначення рівня включення (вмісту) глютену та якісний аналіз на присутність глютену в харчових продуктах. Проведення подібних досліджень не лише дозволить українським виробникам опанувати новий, досить дорогий за цінами та потенційно ємний і перспективний ринок дієтичної безглютенової продукції, але і викличе довіру до таких продуктів національного виробництва з боку іноземців, що відвідують Україну, а також створить належні внутрішні передумови для безперешкодного експорту таких харчових продуктів до країн, що входять до Європейського Союзу.
Отже, вимоги сьогодення такі, що споживач повинен чітко знати, що він купує і орієнтуючись на ці знання, робити свій свідомий вибір. І той, хто зможе забезпечити йому це право вибору, зуміє не лише втриматися на плаву, а й зберігати лідерські позиції на споживчому ринку.
