9-10 лютого відбулися змагання відкритої першості Кобеляцького району з боксу серед школярів, молоді та дорослих у різних вагових категоріях.
У змаганнях узяли участь представники команд провідних клубів із Полтави — «Центр боксу», ДЮСШ-4, «Спартак», «Локомотив» та Лубен, Глобиного та Решетилівки.
Про високий статус кобеляцького турніру свідчить той факт, що судили бої два рефері національної категорії Федерації боксу України — Володимир Яресько та Рустам Ніязов. Володимир Яресько, узагалі, є патріархом полтавського боксу, він стояв у витоків цього виду спорту на Полтавщині.
Уперше в історії Кобеляк був привезений раритет — гонг, котрий прослужив боксу не одне десятиліття і під чий дзвін виходили на ринг багато чемпіонів СРСР та незалежної України.
Офіційне відкриття турніру розпочалося з параду представників команд, внесенням до залу Державного Прапора України та виконання Гімну України. На відкритті в президії були присутні Анатолій Таранушич, Віталій Детюк, Яків Постольник і Борис Чичка. Голова райдержадміністрації побажав боксерам успіхів та волі до перемог і чоловічої боротьби.
Висвітлюючи безпосередньо тільки поєдинки наших кобеляцьких і бутенківських боксерів, почнемо з того, що турнір відкривали дорослі боксери вагою до 81 кг і треба відзначити, що ця вага досить серйозна в боксі. Фактична сила і тонаж ударів, як у суперваговиків, а швидкість, як у середньоваговиків, тому ризик досить великий.
Цю категорію представляв наш земляк, кобелячанин Мар’ян Чурсілов. Йому дістався досить досвідчений і серйозний боксер із Лубен (кандидат у майстри спорту України, призер першості України, переможець різних турнірів) Василь Галич. До речі, його батько є тренером цього спортсмена. А тому Василь, як кажуть у боксі, натренерований і «накатаний» боєць із самого дитинства. Слово «накатаний» означає, що цей спортсмен без перерви в часі їздить на змагання досить високого рівня та має великий досвід. А наш боксер, не маючи такого значного досвіду і відповідної практики боїв високого рівня, в останнє виходив на ринг аж п’ять років тому, коли вчився в Харкові. До цього тренувався сам, а з тренером працює тільки три місяці. Тому бій видався досить складним і важким для Мар’яна. Хоча в перші три хвилини сили були рівними. Але завдяки досвіду й більшій ударній моторності бій почав поступово переходити до рук лубенського боксера. І, як результат, Мар’ян почав здавати функціонально. Він мужньо тримався до самого кінця бою, постійно намагаючись пробити назустріч, і в деякі моменти це йому вдавалось. Але за рішенням рефері бій було зупинено в кінці третього раунду. Цей бій для кобеляцького спортсмена став добрим досвідом у подальшій боксерській кар’єрі. Хочу відмітити, що в боксі важливо не зламатися після програшу, зробити правильні висновки, мужньо йти далі уперед. Це вчинок справжнього чоловіка.
Другим поєдинком став бій у вазі 40 кг (боксери 1999-2000 р. н.). У ньому зустрілися кобеляцький спортсмен Єпіфан Карюк і решетилівець Євген Захарченко. Це протистояння було принципове за характером, адже поєдинок мав статус реваншу. Місяць назад спортсмени боксували в Полтаві і досить спірну перемогу отримав боєць із Решетилівки. Бій проходив на шалених швидкостях, у постійних розмінах, що називається «кістка в кістку». У другому раунді точнішим був Єпіфан. У третьому раунді він в атаці втратив рівновагу і став на коліно. Можливо, це й зіграло фатальну роль у рішенні бокових суддів: прикра поразка Єпіфана у доволі рівному бою. Та нічого, ще буде реванш.
Потім на ринг вийшов наш найлегший боксер, десятирічний Олексій Зінченко з Кобеляк, на прізвисько Тайсон. Він досить зріло, по-дорослому, прикладався до голови візаві з Полтави, після чого той почав просто кидатися на Льошу хаотичними серіями ударів. Але Тайсон холоднокровно їх розстрілював із двох рук, а в кінці бою вступив у потужний розмін. За що й отримав за рішенням суддівської колегії кубок і грамоту «За мужність, відвагу і стійкість».
Четвертим на ринг вийшов представник села Бутенки Валерій Федь. Його опонентом виявився вихованець заслуженого тренера України та Молдови Скрипника. Валерій із перших секунд бою захопив ініціативу і в яскравій ігровій манері, вводячи в оману свого противника, всаджував потужні серії ударів тому в голову. А потім повністю взяв контроль над ходом поєдинку в свої руки і не випускав до самого кінця. Полтавець навіть не розумів, як йому діяти далі. Цей поєдинок став одним із найяскравіших у турнірі. А беззаперечна перемога бійця з Бутенок викликала заслужені оплески глядачів і учасників турніру.
Наступний бій проводив кобелячанин Владислав Гела. Йому протистояв представник команди ДЮСШ-4 із Полтави. Поєдинок відбувався у ваговій категорії до 54 кілограмів. Владислав, як кажуть, вирішив не відкладати справу в довгий ящик і одразу взявся обробляти голову та корпус суперника потужними ударами. Від раунду до раунду, постійно домінуючи, він лише нарощував свою перевагу. І, як результат, чиста перемога Владислава.
Наступного дня відбулися поєдинки боксерів 1996-го року народження. Особливо потрібно виділити бої за участю бутенківця Максима Ткаченка і кобелячанина Владислава Круглого. Першим у ринг вийшов Максим Ткаченко. Йому протистояв, напевно, найсильніший суперник у кар’єрі нашого боксера. Ним став найтитулованіший спортсмен турніру полтавець Руслан Маїлов, вихованець заслуженого тренера України Михайла Проскурні. До речі, нашого земляка, вихідця з Кобеляцького району. Руслан є кандидатом у майстри спорту України, переможцем і неодноразовим призером чемпіонатів України. Крім того, він є типовим нокаутером і кожен свій поєдинок намагається завершити достроково. З перших секунд Маїлов почав тиснути нашого бійця. Робив він це грамотно й майстерно. Руслан постійно йшов уперед, намагаючись притиснути Максима до канатів. А потім провести потужний нокаутуючий удар. Але наш спортсмен діяв не менш технічно й був дуже уважним. Він чітко відпрацьовував у захисті, маневруючи на ногах, майстерно уникав пасток, які йому розставляв полтавець. При цьому Ткаченко сам намагався знайти «дірку» у захисті суперника й дістати його контратакуючим ударом. У кожному русі, у кожному фінті боксерів відчувалась зарядженість на удар. А ціною помилки міг стати нокаутуючий удар. Тому поєдинок виявився інтригуючим і дуже видовищним. Хоча Максим і програв Маїлову за рішенням суддів, але заслужив повагу свого суперника та його тренера. За рішенням головного судді Ткаченко був нагороджений кубком і грамотою «За відвагу, мужність і винахідливість у боротьбі з титулованим суперником». А після цього відбулося суто кобеляцьке боксерське рандеву. У бою зійшлися два боксери з Бутенок — Валерій Федь та Олег Юркін. Вони продемонстрували настільки технічний бокс, що бокові судді вирішили дати нічию. Отже, обидва хлопці ситали переможцями турніру. Відбулося на цьому турнірі й ще одне кобеляцьке протистояння. У ньому зійшлися вихованці місцевої школи боксу Антон Савенко і Володимир Федь. Перемогу здобув Антон. Олексій Гузченко у ваговій категорії до 50 кілограмів у чудовому стилі перебоксував свого полтавського візаві. І цим здобув заслужену перемогу і перше місце. Дуже видовищним виявилось протистояння між кобелячанином Владиславом Круглим і Євгеном Єремченком, представником полтавського клубу «Центр боксу». Бій проходив на зустрічних курсах. Та вже з другого раунду стало зрозуміло, що Владислав, володіючи кращою технікою, частіше проводив точні удари. Але, на жаль, судді цього не помітили і розділеним рішенням віддали перемогу полтавцю. Побажаємо ж нашим боксерам досягнення нових висот у мистецтві боксу.
Потрібно висловити особливу подяку директору НВК № 1 Якову Постольнику, батькам спортсменів та Кобеляцькій райдержадміністрації за підтримку й допомогу в організації цього турніру. Окрема подяка Вадиму Броховецькому та Тетяні Бутко за їхню працю і кваліфікований медичний супровід.
Проводиться набір школярів віком від 8 до 12 років у секцію боксу, яка діє на базі НВК № 1. Попередня співбесіда з 18:00. Довідки за тел. (095) 465-59-36
