Протягом 30 квітня Театральна площа в Полтаві була сповнена яскравих кольорів та запальних мелодій – тут відбувалося мистецьке свято автентичної культури «День гуцульської культури». Зі столиці Гуцульщини, смт. Верховини Івано-Франківської області до Полтави завітали творчі колективи і майстри декоративно-ужиткового мистецтва – загалом 160 чол.
Священик УАПЦ о. Ігор Литвин та архієпископ Полтавський та Кременчуцький УПЦ Київського Патріархату Федір благословили святкове дійство.
«Мене переповнюють почуття, – зізнався на відкритті заходу голова Полтавської ОДА Валерій Головко. – Все, що ми знали про Гуцульщину, чули в піснях, можна буде побачити на власні очі. Наша автентика дуже широка, з одного боку ми всі різні, але живемо в одній країні. Знаково, що це відбувається в центрі України, в Полтаві. Такі заходи дають надію на те, що зворотного процесу, роз’єднання не буде».
«Верховина – унікальний, найвисокогірніший район України, – зазначив ініціатор культурного обміну, голова Комітету з питань культури і духовності ВР Микола Княжицький. – Там жили свого часу Іван Франко, Михайло Грушевський, Леся Українка. Параджанов знімав тут «Тіні забутих предків». Гнат Хоткевич, тікаючи від переслідувань в Російській імперії, оселився в Криворівні і створив там театр, що став відомий навіть у Європі. І хоча багато акторів були знищені радянською владою, гуцули відродили цей театр і сьогодні тут виступлять онуки тих акторів, котрі грали в ньому на початку і в середині 20 століття».
«Хочемо показати самобутню культуру, автентику, що збереглася ще з часів Київської Русі, адже в гори важко було дістатися ворогам. Ось цей одяг – не театральний. У ньому люди ходять до церкви, в гості на свята» – розповів голова Верховинської районної ради Івано-Фраківської області Іван Шкіндюк. Він вручив Валерію Головку і Миколі Кяжицькому у подарунок гуцульські сокирки – бартки, що вважалися на Гуцульщині символом влади, як у Наддніпрянській Україні булава.
Перед полтавцями виступили народний аматорський оркестр народних інструментів із с. Замагора, фольклорний жіночий ансамбль «Карпатські Джерела», ансамбль «Запальні гуцули», народний артист України Михайло Кривень та ін. Зі сцени звучали унікальні гуцульські співанки, коломийки, можна було переглянути фрагменти гуцульського весілля та постановку Гуцульського народного театру. Особливий інтерес викликав показ автентичного гуцульського одягу, а до запальних народних танців долучалися навіть глядачі.
Діяла виставка-продаж виробів народного мистецтва – вишивки, ткацтва, бісеру, писанкарства. Можна було спробувати традиційні гуцульські страви – сирні коники, бринзу, напої, придбати цілющі збори з карпатських трав та ін.
