Інколи я ще продовжую дивуватися нашим людям. У хорошому сенсі. Після того, як ми менш ніж за добу зібрали кошти на розвантажувальний жилет, я усвідомлюю, що так само українці змогли зібрати на 4 Байрактари за кілька днів.
Люди, ви вкотре довели свою неймовірність. І людяність.
У той же час інші наші земляки дивують своєю самовідданістю і справжнім патріотизмом. Не знаю, чи ходили вони на мітинги до державних свят у мирний час, не знаю, чи носили вишиванки. Але знаю, що коли настав час справжніх випробувань, вони без вагань пожертвували власним благополуччям, спокоєм, здоров’ям і продемонстрували готовність жертвувати навіть життям.
Я з повагою ставлюся до кожного українського воїна, а до добровольців — з особливим трепетом.
Дмитро Гаврилець — наш земляк, який міг спокійно й далі жити собі в Польщі, проте він повернувся в Україну, аби стати на її захист. Пішов на фронт добровольцем. Він ні в кого нічого не просив. Але в розмові з нашою спільною знайомою я дізналася, що в нього немає розвантажувального жилета, який йому дуже зараз потрібен. Я запропонувала залучити рідних-друзів Дмитра і написала пост про те, що збираємо кошти на розгрузку. Ви перераховували по 10, 17, 50, 100 і 500 гривень. Наприкінці дня один чоловік, який переказав тисячу, запитав мене, скільки ще грошей не вистачає до бажаної суми. Дізнавшись, що 300 гривень, за секунду переказує кошти. Я роблю замовлення, пишу про те, що збір завершено, і пропоную принести смаколиків для передачі нашому військовому.
Але ще наступний день мені продовжували надходити платежі. За ці кошти придбали ліки, засоби гігієни, засоби від комарів, печиво, все те, що потрібно військовим. А ще ви скільки всього принесли! Швидкоїжа, консерви, кава, печиво, цукерки, малюнки, аптечка, домашня випічка, випічка, патріотичні браслети, малюнки. Кожен долучився, як міг!
Шкода, що нереально всіх згадати, бо часто кошти і смаколики передавали без прізвищ. На розвантажувальний жилет домовилася про знижку, тому докупила ще футболки та інші корисні речі!
Дмитро Гаврилець і його побратими дуже вдячні всім за передачу і обіцяють повернутися з перемогою!
Кобелячанин говорить:
— У нашому підрозділі всі хлопці знають, для чого тут стоять. Ми твердо налаштовані відстояти вільне життя для українського народу.
Марина Сідаш-Приходько
P. S. А ми готуємо для наших земляків чергову передачу. Якщо можете і хочете, приносьте їжу швидкого приготування, вологі серветки, присипку.
Або карта Приватбанку
5168 7520 0441 4432
Дякуємо всім небайдужим!
