Ці ілюстрації до іскрометного твору нашого видатного земляка малював ленінградський художник Максим Ушаков-Поскочин у блокадному Ленінграді
Ще до початку Великої Вітчизняної війни він одержав завдання проілюструвати «Енеїду» від державного видавництва «Художественная литература» (або «Госхудиздат»). Працювати над створенням ілюстрацій художник розпочав у 1939 році і працював над цією темою до 1943 року. Максим Володимирович не дожив до закінчення війни, не святкував Перемогу. Але син його, Володимир Максимович Ушаков-Поскочин, зберіг батькові малюнки на сюжети «Енеїди» і з часом передав їх у дар нашому Полтавському музею І. П. Котляревського.
Можна лише уявити, як художник малював образи із твору нашого геніального жартівника Івана Котляревського, будучи голодним, сидячи у холоді, тримаючи знаряддя праці замерзлими пальцями, як уявляв собі цих по суті українських козаків (перевдягнутих Іваном Петровичем в українське національне вбрання героїв «Енеїди» Вергілія), коли навколо були страждання, страх і смерть.
Для того, щоб ілюстрації відповідали поемі Котляревського, духові твору, Максим Ушаков-Поскочин глибоко вивчав українську народну творчість і українське мистецтво, читав-перечитував «Енеїду» нашого земляка. Його ілюстрації до «Енеїди» — це графіка по дереву, або, як називають такі твори, дереворити. Митець створив шедеври, які ніде не публікувалися. Він до останнього працював над цими ілюстраціями, аж поки не згасла потихеньку свічка його життя...
Ці роботи ще не виставлялися, хоча й були у експозиції музею. Першими з ними ознайомилися студенти Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка і всі інші відвідувачі музею, які прийшли на відкриття виставки, приуроченої до 65-ї річниці нашої Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
