Рибалки пікетують
Зранку третього серпня біля входу в приміщення Кобеляцької райдержадміністрації кілька десятків чоловік махали руками і щось активно обговорювали на підвищених тонах. Коли ми підійшли ближче, розгледіли транспаранти з написами: «Не допустіть припинення лову риби в господарській зоні РЛП «Нижньоворсклянський» та «Шановні депутати! Не лишайте профрибаків роботи!»
День та місце для зустрічі пікетувальники обрали недарма. За пару хвилин розпочиналося пленарне засідання двадцять восьмої сесії районної ради п’ятого скликання. Депутати повинні були прийняти рішення: чи заборонити займатися промисловим рибальством на території РЛП «Нижньоворсклянський»?
Пікетувальники зупиняли депутатів і намагалися переконати, щоб ті не прийняли хибного, на їх думку, рішення.
— Встановлять буйки, і не можна буде рибалити! — кричали в натовпі. — Ще й полювання хочуть заборонити! Отак депутати простий народ обижають!
— Ви кореспондент? Мене звати Ященко. Напишіть, що угіддя не були нікому роздані. Вони числяться за УТМР, за мисливцями району. Ніхто нікому в приватні руки не віддавав угідь. Щоб наші депутати хоча б у газеті прочитали і знали, що охорона угідь проводиться для того, щоб вивести браконьєрство, а не для того, аби їх комусь віддати. А з допомогою депутатів хочуть розвалити УТМР і роздати угіддя в приватні руки.
Рибалити чи не рибалити?
Доки пікетувальники бурхливо обговорювали ймовірність заборони промислового лову, засідання чергової сесії районної ради розпочалося. Питання про встановлення особливого режиму використання господарської зони та зони, регульованої РЛП «Нижньоворсклянський», розглядалося останнім. Утім, рибалки сумлінно прочекали дві з половиною години, щоб дізнатися рішення депутатів.
Володимир Рева кілька разів пропонував запросити до залу представників від людей, що зібралися під приміщенням адміністрації. Проте голова райради Володимир Жуков попрохав почекати, оскільки є процедура розгляду…
Тим часом Світлана Грисенко розповіла, що цю проблему розглядали члени комісії з питань екології та природокористування. Підставою для припинення промислового рибальства є те, що воно йде у протиріччя з положенням і не відповідає завданням, які покладені на РЛП «Нижньоворсклянський». Також вона зауважила, що промислова діяльність може призвести до погіршення стану природного середовища. І важливо завадити знищенню видів риб, занесених до Червоної книги України.
— Ви, мабуть, читали в газеті звернення рибалок, — продовжує Світлана Анатоліївна. — Там говориться: «Не забирайте в нас кусок хліба, не буде чого їсти». Вони прохали депутатів, щоб це рішення не підтримали. Проте, керівник податкової служби повідомила, що в районі числяться лише 16 чоловік, які займаються промисловим рибальством. Я поцікавилася у людей, що зібралися під стінами районної ради, звідки вони приїхали. Вони сказали: Дніпродзержинськ, Кременчук, Комсомольськ.
За даними Світлани Грисенко, в районі рибалять близько п’ятдесяти «квотників» (ті, що мають квоту на промислове рибальство), більшість з яких не є жителями Кобеляччини.
Валерій Лісний переконував депутатів перенести питання до детальнішого вивчення.
А Микола Андрієнко говорив про незаконні забудови на території ландшафтного парку і запитав, чому на цій проблемі не акцентують уваги?
— Коли ми приймемо рішення про заборону промислового лову на цій території, ми відлучаємо кобеляцький люд, а залишаємо тих, хто там побудувався, — влучно підкреслив Андрієнко. — Згідно діючого законодавства, там не повинно бути будь-якого будівництва!
— У межах ландшафтного парку на сьогодні одночасно здійснюють промисел риби 40 баркасів, 800 промислових сіток, загальною довжиною 56 кілометрів, — наголосив директор РЛП «Нижньоворсклянський» Віктор Попельнюх.
Імовірно, озвучена статистика і посприяла рішенню, за яке потім проголосували депутати.
Відносно мисливців, які стурбовані чутками про заборону полюванянн на території ландшафтного парку, говорив Володимир Жуков: «Верховна рада прийняла закон про те, щоб заборонити на території парків полювання.» Проте, роз’яснення з цього приводу ще не надійшло.
Наостанок запросили представника від людей, що стояли під адміністрацією. Виступив приватний підприємець Григорій Корнієнко, житель Світлогірського. Коли він повідомив, що сплачує єдиний податок в сумі 200 гривень щомісяця, в залі піднявся гул. Декого з присутніх така сума обурила, оскільки здалася їм малою. Рибалка повідомив, що він особисто на території ландшафтного парку не займається промисловою риболовлею, однак йому доводиться проїжджати через цю територію з рибою. На що Віктор Попельнюх прокоментував: «Прохід без проблем. Ніяких перешкод не буде».
Вимогу рибалок виділити на території ландшафтного парку місце для промислового рибальства депутати вислухали, але під час прийняття рішення проігнорували.
Анатолій Таранушич запропонував Віктору Попельнюху виставити буї, щоб кордони парку були чітко визначені. А також підсумував, цитуємо: «Рішенням нашої сесії повинно бути вивчення та звернення до суду про капітальну прибережну забудову придоохоронної зони, а промисловий вилов риби на території ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» заборонити.»
Зрештою, під час голосування 43 депутати проголосували за заборону промислового вилову риби на території ландшафтного парку. Після закінчення сесії депутати вийшли до рибалок і розповіли про прийняте рішення. Один з рибалок лаконічно висловився з цього приводу: «Це пи…ць!»
Стіл, на якому зараз оперують, майже списали
Однак не лише про рибалок говорили цього дня. Історію зі списанням робочого операційного столу у Кобеляцькій центральній районній лікарні слід розпочати із згадки про минулу сесію. Саме на ній депутати прийняли рішення про списання операційного столу MAKQVET балансовою вартістю 196961 гривня. Як пізніше виявилось — цей стіл сьогодні знаходиться в операційній і благополучно функціонує.
Головний лікар Кобеляцької ЦРЛ Іван Супруненко на цій сесії стверджував, що таким чином хотів списати комплектуючі до нього запчастини. Нібито через ці додаткові запчастини він отримував зауваження і штрафи від санепідемстанції. А оскільки стіл стоїть на балансі з комплектуючими — окремо їх ніяк було списати. Себто, після списання стіл би й далі стояв у операційній.
Голова РДА Анатолій Таранушич у виниклій колізії відзначив недоопрацювання комісії, що займалася розглядом цього питання. Утім Вікторія Шкарбан, як її голова, роз’яснила, яким чином це сталося.
— Мені принесли пакет документів на списання не одного приладу, — пригадує Вікторія Іванівна. — Я запитала головного бухгалтера: що це за стіл списуємо? Мені сказали, ви ж у нас працювали… Я подумала, що це той дришпак, що з війни стоїть. Я вірю на слово людям. В акті є підписи на списання, але дати, коли він підписаний — немає. Я повинна була передати документи до прокуратури і КРУ. Нас усіх ввели в оману. І вас, і мене. Хочете мене звільнити з посади голови комісії — будь ласка!
— Головний лікар неправильно подав на списання, а ви винуватите комісію! — вигукнув Володимир Рева.
— Стіл хотіли викрасти! — підтримав Володимир Струк.
Анатолій Таранушич розповів про розгляд цієї справи міліцією. Йому у правоохоронних органах повідомили, що складу злочину в діях головного лікаря немає. Але Вікторія Шкарбан відзначила, мовбито все минулося, бо вона особисто гарантувала, що рішення з цього питання депутати відмінять.
Висловився і Володимир Чернявський, який брав безпосередню участь у доставці столу: «Новий, запакований операційний стіл був доставлений з Зінгена у Кобеляки. Він 1998 року випуску, на гідравлічній системі. Ногою торкається до нього хірург і керує ним автоматично. Коли німці доставляли цей стіл, побачили старий стіл, якому 50 років, і сказали: о, та у вас же древнє воно таке! Я думав, це ще той стіл списують, а не цей.»
Депутати пригадали, як на минулій сесії Іван Супруненко говорив, що стіл, який списують — старий, а не той, на якому працюють сьогодні. Проте зрештою вони з допомогою голосування відмінили рішення попередньої сесії про списання і операційний стіл надалі ще не раз допоможе лікарям рятувати життя пацієнтів.
Про кошти та ліквідацію шкіл
Відносно розподілу вільного залишку бюджетних коштів загального фонду районного бюджету (683 200 гривень) проінформував начальник фінансового управління райдержадміністрації Андрій Дацко.
Кошти вільного залишку депутати спрямували на утримання установ, а саме: районної ради — 124000 грн. (капітальний ремонт будинку районної ради, придбання обладнання довготривалого користування); відділу освіти — 247000 грн. (на капітальний ремонт покрівлі НВК №1–30000 грн., ЗОШ №2–70000 грн., придбання насоса для системи водопостачання Іванівської школи — 30 000 грн. тощо); центральної районної лікарні — 60200 грн.; відділу культури і туризму — 24000 грн.; управлінню праці та соціального захисту населення — 65000 грн. на проведення поточного ремонту приміщення терцентру соціального обслуговування пенсіонерів та самотніх непрацездатних громадян; районному центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді — 24000 грн.; на програму фінансової підтримки РЛП «Нижньоворсклянський» — 80000 грн. та ін.
Під час розгляду питання про ліквідацію шкіл депутати за пропозицією начальника відділу освіти Кобеляцької РДА Наталії Коваль проголосували наступним чином: Котовську школу ліквідувати, а Свердловську наступного року відкрити, оскільки є ймовірність навчання у ній п’яти школярів.
Депутатизми
— Давайте голосувати!
— Та вже проголосували.
— Треба перш за все скасувати рішення.
— Та вже скасували! Хух…
***
— Чоловік розумний. Він розумніший від нас усіх разом взятих.
***
— Опустіться на землю. Це — люди!
***
— Я після цього зрозуміла, що українці — це народ, який треба перевіряти.
***
— Чого ти голосуєш? Це ж брєд!
— Так тут постоянно за брєд голосують, а мені ніззя?
***
— Ви шо робите, господа офіцери?!
