Після виходу у попередньому номері «ЕХО» статті під назвою «Гроші вирішують усе» до її автора зателефонував власник згаданого у матеріалі руденківського підприємства. Він зажадав зустрітися із журналістом і надати тому свій коментар щодо роботи руденківської олійниці. Зайве і говорити, що надана власником інформація докорінно різнилася з тією, якою тиждень тому поділилися місцеві депутати.
Розпочав Анатолій Павлович із того, що підприємство, за його словами, все ж таки не працює і на даний час не може працювати.
— Для того, щоб переробляти відходи, обов’язково потрібна парова установка, яка повинна нагрівати їх до температури 60 градусів, — розповів він. — Так от, ця установка на підприємстві є, але вона ще навесні була опломбована обласною екологічною службою, а тому ніяк не може працювати.
Наведений аргумент був не єдиним, за допомогою якого власник підприємства намагався довести, що воно таки не працює.
— Якщо депутати мають бажання це перевірити — нехай звернуться до філії «Полтаваобленерго» і візьмуть наші цьогорічні та минулорічні показники сплати за електроенергію. Якщо позаминулого року, коли підприємство дійсно працювало, за світло сплачували 12–14 тисяч гривень, то зараз за місяць нагорає 1700–1800 гривень.
Анатолій Павлович зумів навіть пояснити постійний рух — з території і на територію — вантажних автомобілів.
— Усі ці фури належать нашому підприємству, а на його території просто відстоюються після рейсів. Депутати можуть надати нам номери зафіксованих ними автомобілів, а ми продемонструємо на них технічні паспорти.
Як запевнив власник олійниці, ніякого завантаження-вивантаження із зазначених фур на території підприємства не відбувається.
— Мені, принаймні, не відомо, щоб хтось щось там закачував чи викачував. Може, якийсь водій і міг залити у цистерну води, щоб помити її, а потім, відповідно, зливав її — оце і все, що могло там бути.
Запевняючи журналіста у тому, що підприємство не працює, його власник водночас намагався спростовувати деякі тези статті «Гроші вирішують усе».
— Районна влада знає про те, що ми готуємо всі необхідні документи, щоб це виробництво запрацювало на законних підставах. Ми у цьому зацікавлені в першу чергу, а тому не стали б робити щось незаконне у когось за спиною. Тому мені незрозуміла думка у минулій статті про те, що нас якимось чином захищає чи то районна влада чи то Партія регіонів. Про владу я вже сказав, а щодо партії, то я перейшов у її ряди не для того, щоб вона для мене щось робила, а для того, щоб щось для неї зробив я як підприємець і депутат районної ради.
Аби підтвердити свої намагання дістати офіційний дозвіл на переробку відходів у Руденківці, Анатолій Павлович запропонував журналісту поспілкуватися із головним інженером проектної організації, яка займається переобладнанням олійниці, Віктором Кузьменком. Зокрема, проектант розповів, що йому вдалося повністю розробити проект майбутнього підприємства і, зокрема, довести можливість зменшення його санітарної зони із 100 до 68 метрів. Усі документи він передав до інституту гігієни населених міст, який працює при головному санітарному лікарі України. За словами Віктора Петровича, як тільки спеціалісти інституту погодять проект і під ним стоятиме підпис головного санітарного лікаря України, він знову на сесії сільської ради звертатиметься до руденківських депутатів із проханням дати дозвіл на розміщення згаданого виробництва у селі.
— Коли цей проект погодить головний санітарний лікар України, то місцевим депутатам, напевно, буде складно просто відмовити, не навівши ніяких розумних аргументів, — переконаний Віктор Кузьменко.
За його словами, проект може бути підписаний уже до кінця поточного тижня, а тому найближчим часом слід очікувати винесення питання на розгляд сесією сільської ради. Майбутнє голосування депутатів і продемонструє, чи переконливими для них видадуться аргументи власника та головного проектанта.
