Сам по собі цей факт не є подією абсолютно неординарною. Вовки в Кобеляцькому районі з’являються регулярно. І поки що якогось надзвичайного переполоху не створювали. У всякому випадку, на людей не нападали. Але вже зараз відомо, що на «вовчу» проблему є дві точки зору — від олімпійського спокою голови УТМР Валентина Панічевського до занепокоєння декого із мисливців.
Перші розмови про появу на Кобеляччині цілої групи вовків почали вестися серед мисливців ще на початку минулого тижня. Їх нібито бачили на кордоні Кобеляцького і Козельщинського районів, поблизу сіл Морози, Просяниківка, Лучки. Говорили про групу із шести дорослих вовків.
А наприкінці тижня небезпідставність розмов отримала своє матеріальне підтвердження. Перегонівські мисливці, підкріплені жителем Бутенок Олегом Сєровим, здобули двох хижаків. За словами учасників події, полювання тривало три дні — із п’ятниці по неділю. Це зайвий раз підтвердило, що здобути подібний трофей — справа надзвичайно важка і матеріально затратна. Лише за день полювання мисливці находили зо два десятки кілометрів, а наїздили більше двохсот.
«Вовк — це для нашої місцевості суперзвір. У нього немає ворогів і конкурентів, крім людини, — розповідає учасник полювання Олег Сєров. — Я маю мисливський стаж більше двох десятків років. Але в такому важкому і захоплюючому полюванні ще участі не брав». Крім Олега, в успішному полюванні взяли участь єгері УТМР Тарас Шабельник і Олексій Каблучко та мисливці Богдан Киценко і Віктор Шабельник. Їм удалося взяти дорослих вовка і вовчицю. Чоловіки були озброєні мисливськими рушницями і карабінами. Крім того, мали з собою рації. Застрелили хижаків на території Лучанської сільської ради. Ще четверо хижаків утекли.
У вівторок, 18 січня, полювання на вовків влаштували поблизу урочища Потягайлівка та села Кишеньки. Крім мисливців, у ньому брали участь єгері ландшафтного парку «Нижньоворсклянський». Але цього разу вистежування та переслідування вовків результату не дало. «Я ж кажу, що звір унікальний за своїм інтелектом, — розповідає далі Сєров. — Ну от поясніть, як він розрізняє, в якому автомобілі їдуть мисливці, а в якому — беззбройні люди. На нас реагує, тікає, а на інші автівки — нуль уваги!»
Ті ж мисливці розповідають, що далеко не кожен зважиться полювати на вовка. Для цього потрібно мати не лише добру зрою, заряджену картеччю або кулею, а й неабияку сміливість. Керівник Кобеляцького УТМР Валентин Панічевський про появу в районі вовків знає. Він вважає, що це мігруючі хижаки, які прийшли на Кобеляччину здалеку, можливо, навіть із Західної України. Особливого занепокоєння з приводу появи вовків Панічевський не виявив. Лише розповів, що зараз, на жаль, відсутній механізм стимулювання за знищеного хижака. Ще в радянські часи, після того, як науковці із Харкова підтверджували, що мисливець застрелив саме вовка, то він отримував сто карбованців і вівцю чи порося. Виплату здійснював колгосп, на території якого знищували вовка. Зараз же мисливці діють, стимульовані виключно власним азартом і бажанням здобути трофей.
Несподіваним запеклим опонентом голові УТМР виступив уже згадуваний учасник вдалого полювання Олег Сєров. За його словами, здобуті вовки — це члени місцевої популяції. Хижаки вже кілька років мають лігво на території Козельщинського району. Крім того, за неофіційною інформацією, цьогоріч вовчий виводок з’явився на світ в урочищі Потягайлівка. Мисливець вважає, що вовки становлять серйозну загрозу господарству Кобеляччини. Вони вже знищили сотні зайців та диких кіз, нібито фіксуються напади і на домашню худобу. Олег Сєров відзначив: «Єдине, в чому я згоден із Панічевським, це те, що мисливцям ніхто не допомагає, вони діють самостійно, самі організовують полювання, витрачають власні гроші. А це повинно робити керівництво УТМР. Хоча я розумію: вовк — це не кабан. Тут ліцензію за 5 тисяч не продаси, одні тільки клопоти та затрати».
Яка з цих двох точок зору ближча до істини — покаже лише час. Остаточно зрозуміло лише одне: вовки на Кобеляччині таки є.
