Що ж спонукало його на такий крок? Усе банально просто — риба, а точніше заборона на здійснення промислового рибальства в межах природно-заповідної території з 2011 року. Саме таке рішення було прийняте депутатами Кобеляцької районної ради 3 серпня 2010 року, якому передували консультації, засідання комісій та апаратні наради з цього питання. Був навіть протест природоохоронного прокурора на користь промисловиків, але наші аргументи виявились переконливішими. Лише після детального вивчення проблеми, розглянувши юридичні аспекти, мету та завдання, які покладені на ландшафтний парк, керівництво району та депутати пішли на цей непростий, але важливий для збереження біоресурсів Кобеляччини крок.
Уже тоді Олександра Гуржія, керуючого промисловим ловом риби бази відпочинку «Берег», неодноразово бачили у владних та юридичних кабінетах, в тому числі, і в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області. Безпосередньо мені він говорив, що будуть у судовому порядку опротестовувати рішення депутатів районної ради.
Настав 2011 рік, рішення депутатів так і не опротестовано, напевно не знайшли для цього підстав. Наразі користувачі водних живих ресурсів отримали в Укрдержрибгоспі квоти на здійснення промислового рибальства в межах Дніпродзержинського водосховища (за виключенням РЛП «Нижньоворсклянський»). У свою чергу, обласна рибінспекція розпочала видавати спеціальні талони користувачам на підставі довідки з Управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, у якій зазначено, що він (користувач) ознайомлений з межами РЛП, режимом охорони та використання його території.
За даними ГУ «Полтавадержрибохорона», станом на 28.01.11 року ПП Трусова (база відпочинку «Берег»), інтереси якої й представляє Гуржій, ще не отримала відповідних дозволів у екологів та рибінспекції. Проте, вже 11.01.11 р. дві бригади рибалок з цієї бази намагалися вчинити подвійне порушення: взагалі не маючи дозволу на рибальство, намагалися встановити сітки на території парку. І це не єдиний випадок у цьому році, коли інспектори служби державної охорони РЛП перешкоджали протиправним діям рибалок цього підприємця.
До речі, потрібно віддати належне інспекторам, які в екстремальних умовах, не маючи транспортних засобів, пішки, власноруч тягнучи санки для перевезення вилучених браконьєрських сіток, забезпечують охорону парку.
Зі слів старшого інспектора служби державної охорони РЛП Євгенія Яременка, під час здійснення патрулювання в районі острова Вишняки, 22 січня, відбулася зустріч з групою людей, які під’їхали на 3?х квадроциклах та 2?х мотоциклах (до речі не зареєстрованих). Серед них були представники рибінспекції, водної міліції, тележурналіст ОТРК «Лтава» Сергій Блавацький (до нього ми ще повернемось) з телеоператором та рибалки з бази відпочинку «Берег».
Потрібно підкреслити, що очолював групу Гуржій, який під час спілкування відкрито повідомив інспекторів, що проти парку розпочата інформаційна війна, і відверто назвав причину — перешкоджаємо виставляти сітки у межах РЛП рибалкам бази відпочинку «Берег».
Без дозволу, що недопустимо, ОТРКівці провели відеозйомку інспектора, який, не дивлячись на це надавав кваліфіковані, вичерпні відповіді на всі запитання, які ставились, демонстрував протоколи, акти, квитанції, пояснив процедуру вилучення сіток та передачі на реалізацію риби тощо. Запитань було надзвичайно багато і стосувались вони різних аспектів роботи парку.
На запитання рибінспекторів, чому в парку вони вилучили велику кількість сіток, хоча реально продемонстрували лише декілька, Євгеній Яременко пояснив, що ми опікуємось не лише рибальством. Зокрема, декілька днів поспіль контролювали полювання на вовків, до речі, з представниками міліції, за день до цього перевіряли урочище Грині, неодноразово були й на Вишняках, де виявили факт крадіжки деревини. І все це на власному чи найманому транспорті, або пішки. Чи далеко дійдеш, коли потрібно контролювати більше 5000 га суходолу та 17000 га водного плеса та ще й шукати та витягувати з під льоду сітки? Охопити всю територію рівномірно просто нереально.
А вже 25 січня на обласному телебаченні був показаний сюжет, відзнятий упродовж кількох днів в «Нижньоворсклянському» (говорять, що навіть до Орлика дістались). Він мав явні ознаки «заказухи», упередженості та містив неправдиву інформацію. З інтерв’ю інспектора парку використали лише невеликий фрагмент, який досить вдало вмонтували телережисери.
Відверто кажучи, я дуже задоволений, що його показано саме в такому контексті. Після моєї зустрічі з керівництвом ОТРК «Лтава» Сергій Блавацький, який упродовж кількох років обслуговував бізнесові інтереси тутешніх панів (читайте також мою статтю «Славный парень Робин Гуд» в «ЕХО» від 13.08.10 р.), за порушення Кодексу професійної етики українського журналіста відсторонений від природоохоронного напрямку роботи. Журналіст знав, що готує до ефіру інформацію, яка не відповідає дійсності, до того ж не отримав згоди на показ сюжету в Євгенія Яременка. За що й поплатився.
Мені, як компенсацію, керівництво компанії запропонувало прямий ефір на телебаченні, але не для спростування показаного сюжету. Від такої пропозиції я відмовився, вимагаючи спростування неправдивої інформації у такий же спосіб, яким вона була поширена (так передбачає закон). Інакше — суд.
Те, що показано в сюжеті про наявність на території РЛП браконьєрських сіток — абсолютна правда. Але ж як це подано? Невже тільки служба держохорони парку повинна опікуватись охороною території? Звісно ж ні. За це несуть відповідальність і землевласники та землекористувачі, які підписали природоохоронні зобов’язання з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, керівники мисливських господарств, і та ж сама рибінспекція.
У сюжеті представники цієї структури заявили, що мають повне право відвідувати територію парку та проводити відповідні заходи. Підтверджую, що це так. Навіть у положенні про РЛП «Нижньоворсклянський» нами прописана така норма. Але виникає запитання, чому ж вони не борються з браконьєрством постійно, а лише перед відеокамерою, всі гріхи при цьому перекладаючиь на працівників парку? У той час, як інспектори парку за неповний січень вилучили 25 сіток та більше 50 петель.
А кого ми бачимо на екрані з коментарями: рибінспекторів Рябуху, Шарого та Сидоренка, які, на мою думку, мають досить віддалене уявлення, що таке порядність, професійна відповідальність та компетентність. І мова в даному випадку не йде про неправдиву інформацію (за неї вони відповідатимуть у суді), а про їх протиправні дії на території парку. Маю на увазі незаконні побори з рибалок-любителів по 34 гривні, які й зараз продовжуються, навіть всупереч протесту природоохоронного прокурора. А як розцінювати випадки цього року, коли рибінспектори виганяли любителів?рибалок з території, яка спеціально відведена нами під любительське рибальство? Мабуть, за те, що відмовлялись платити? І не платіть, а якщо змусили — йдіть до суду.
Шановні керівники району та депутати! Протиправні дії рибінспекторів насправді — виклик вам. Ви ж прийняли рішення про передачу акваторії парку під спортивне рибальство, причому мешканцям Кобеляцького району безкоштовно. Рибінспектори його ігнорують. Так хто ж господар в районі? Хто визначає правила гри?
На жаль, з поверненням колишнього начальника обласної рибінспекції Гриви, його підлеглі знову стають кишеньковими маріонетками у руках бізнесу, що й було продемонстровано в сюжеті. З телеекрана говорять одне, а роблять зовсім інше.
Наведу лише декілька фактів у підтвердження своїх слів. Так, 6.01.11 р. старший інспектор Євген Яременко. у телефонній розмові домовився з начальником третьої дільниці рибінспекції Олексієм Неміровським про проведення спільного рейду з вилучення сіток. Пропозиція була прийнята, але в призначений день ніхто з рибінспекторів не з’явився. Рейд та вилучення знарядь незаконного лову риби проводили самостійно.
Під час проведення рейду-перевірки в районі села Кишеньки та острова Вишняки 9 січня цього року інспектори парку вилучили сітки у присутності громадянина К. із Світлогірського, який від них відмовився. Згодом йому надійшов телефонний дзвінок, в ході якого співрозмовник, котрий назвався рибінспектором Шарим, намагався попередити, що на території парку працюють інспектори РЛП. На що затриманий відповів, що вже пізно, сітки зняли (прізвище рибінспектора назвав сам громадянин К.). Також рибінспектор запропонував свої послуги з вирішення цього питання з Євгеном Яременком. Той від телефонних перемовин відмовився. Вилучені сітки оформлені актом.
19 січня в урочищі Грині (острів Вільховатський) інспекторами РЛП виявлені браконьєрські сітки. Власники сіток, які знаходились на водоймі, втекли, але згодом повернулися з рибінспектором Неміровським, який запропонував Яременку поговорити по телефону з рибінспектором Сидоренком і домовитись про повернення сіток власникам. Пропозиція була відхилена, оформлено акт.
Узагалі не розумію, як можна «лізти» на телеекран Сидоренку та Рябусі зі звинуваченнями працівників парку, коли судом у минулому році було визнано, що вони підробили протокол на мешканця Світлогірського та сфальсифікували свідчення. Якщо прокуратурі цікаво — надамо докази. Нагадаю також Рябусі, як його, тоді ще капітана міліції, з електровудкою піймав Яременко, будучи громадським рибінспектором.
Здається, достатньо прикладів для того, щоб зрозуміти, чого варті ці «держслужбовці» у погонах.
Сумнівним є ще один момент, який був показаний в сюжеті. Було чітко видно, що рибінспекція витягує з води промислову сітку ручної роботи, і що саме цікаво, вона як двійник сіткам рибалок з бази відпочинку «Берег» (у кожної бригади сітки мають індивідуальний вигляд). А «знайдена» вона була саме в тому місці, де декілька днів назад вилучали сітки інспектори парку. Чи не дивно?
І ще одне запитання до рибінспекторів: а чому ж вони не випустили рибу, яка була ще жива? Куди її діли? Як оформляли? А ми це робимо постійно, навіть мій давній опонент Валерій Лісний може підтвердити, якщо захоче — є відео з його участю.
Доречно також прокоментувати замітку держрибінспектора Сергія Рябухи, яка надрукована в останньому номері «ЕХО». У ній він звітує про досягнення третьої дільниці, яка територіально співпадає з межами ландшафтного парку. Наводить цифри, якими вони, напевно, пишаються. Майже 1200 протоколів. Чудово. Розкрию тобі, шановний читачу, маленьку таємницю рибінспекції, яка полягає в тому, що незаконно стягнуті на території РЛП з рибалок-любителів 34 грн. та виписана квитанція прирівнюються до протоколу. А тепер рахуємо. До 147 протоколів, складених рибінспекторами за грубе порушення правил рибальства (цифри наведені у статті Рябухи), добавляємо 21 протокол за фактами менш значних порушень, отримуємо 168 протоколів. Від загальної суми 1200 протоколів, складених за рік, віднімаємо 168, отримуємо 1032 протоколи. А що ж це за протоколи? А це ті самі квитанції, які незаконно складені рибінспекторами на території парку. Дуже легко тепер порахувати на яку суму незаконно спустошені гаманці громадян, переважно мешканців Кобеляцького району. Аж на 35088,0 грн.
У статті рибінспектора є ще одна дуже цікава цифра — 195 вилучених знарядь незаконного вилову риби (мабуть, сіток). Якщо цю кількість знарядь поділити на кількість інспекторів третьої дільниці, а їх 5, отримаємо 39 знарядь на кожного рибінспектора в рік. Це при тому, що рибінспектори «опікуються» лише водними живими ресурсами. Для порівняння: майже удвічі меншою кількістю інспекторів парку, за рік вилучається удвічі більше знарядь незаконного добування риби. Чи не парадокс? А, крім води, інспектори парку контролюють ще й 5000 га суші!
Звертаюсь до вас, шановні депутати. Турбуючись про гаманці мешканців району, ви прийняли рішення про безкоштовне їх рибальство на території парку. Це, безумовно, великий мінус у бюджеті РЛП.?Але таке ваше рішення. А як же бути з незаконними штрафами рибінспекторів, кошти від яких ідуть незрозуміло куди й кому?
Браконьєрство завжди було й буде, але мінімізувати його можливо, було б бажання. Проте, самого бажання працівників парку замало. Потрібні реальні та послідовні кроки й депутатів районної ради та керівництва району. Рішення про припинення промислового рибальства прийнято — але ж як його виконувати? Скільки б ми не говорили, що необхідно охороняти природно-заповідну територію, але без реальної матеріальної допомоги нічого не вийде. Недопустимо, щоб для виконання своїх службових обов’язків інспектори РЛП використовували власні чи наймані транспортні засоби або ходили на патрулювання пішки, долаючи в середньому 15 км за день. Я вже не говорю про обмундирування, яким необхідно забезпечувати інспекторів, як передбачено Кабміном України.
Вкладання коштів у парк сторицею окупиться у вигляді збережених водних живих ресурсів та мисливських тварин. А буде риба — буде й поштовх розвитку зеленого туризму в районі.
Пропозиції щодо покращення ситуації на території Нижньоворсклянського мною викладені у доповідній записці, яка нещодавно направлена головам РДА та райради.
Сподіваюсь на силу волі та принципову позицію очільника Кобеляцького району, який у телефонній розмові мені сказав: «Хто ловить рибу в межах парку сітками — мій особистий ворог». Додати до цього нічого.
