Торгові ряди традиційно розташовані у центрі селища. Ми ходимо — цікавимося цінами. Від різноманіття розбігаються очі. Ось несмажена домашня ковбаса. Її ціна варіюється від 60 до 65 гривень за кілограм. Якщо ж не можете дочекатися, доки прийдете додому і посмажите, і вам захотілося уже смаженої, готової, то можете придбати і таку — по100–130 гривень за кілограм. Йдемо далі рядом продавців.
— А нема «сто грам» до ковбаски? — запитують покупці в одному місці. У іншому — усього за кілька кроків — продавці охоче наливають святкові 100 грамів ще й бутерброди дають на закуску. Всі задоволені!
Ковбаса-«кров’янка», яка за ціною була більш доступною — усього 40 гривень за кілограм — користувалась у відвідувачів заходу неабияким попитом. І, нарешті, головний продукт свята — сало, яке ішло нарозхват мало не до кожного в сумку по ціні від 10 до 35 гривень. І тоненьке, і товсте з проріззю, і добряче підсмалене, і не дуже… На будь-який смак, як говориться. Охоче купували і традиційні продукти для кулінарних фантазій новосанжарців: вирізка — 50–65 гривень, печінка — 25 грн., свинячі ніжки — 10–12 грн., м'ясо — 60–65 грн.
Були і щойно зготовані крученики з салом та часником, вареники з салом, капустою і зеленню, а також з картоплею та салом. Порівняно недорого коштували 8 смачнючих (перевірено!) вареників — усього 10 гривень. Апетитні бутерброди з салом, часником та зеленню продавалися по 2 гривні. Покупці все запитували — а чи не безкоштовні вони? Мабуть, пам’ятаючи, що минулого року такі бутерброди давали безкоштовно — як закуску до горілки. Цього року продавці розчаровували — ні, таки платні.
А ось збоку на прилавку лежить непримітний, але достойний уваги гурмана зельц, якого можна було взяти кілограм за 50 гривень.
Найдешевша страва, якою можна було поживитись і цілком втамувати голод — це добра порція картоплі з салом, помідорчиками і зеленню. Всього за 1 гривню наїстися — де ви таке ще бачили? А на святі можна було! Але хітом цьогорічного свята можна цілком заслужено назвати сало в шоколаді. Так-так, справжнісіньке тобі сало в шоколаді! Шматочок його коштував дві гривні (врахуймо, що шоколад нині дорогий!). Про сало у шоколаді чули усі, але мало хто його насправді пробував. Журналіст відважилася — і смак виявився просто казковим! Дуже смачно! Продавець все припрошувала інших покуштувати цей незвичайний продукт. Багато хто сторожко відмовлявся, а лише справжні сміливці ризикували спробувати незвичайне сало. І не шкодували!
Доки оглядаємо ціни, кількість людей на площі все зростає. На око, найбільше збиралося до двохсот чоловік. Щоправда, потрібно врахувати, що ішов постійний рух, що хтось приходив і покидав місце проведення свята — так що ця цифра досить-таки приблизна. Насправді площу цього ранку відвідала значно більша кількість людей. І те, що п’ятий День Сала не лишив байдужими новосанжарців — це точно!
Коли настав пік приходу покупців, почалося і святкове дійство. Спочатку відбулася офіційна частина. Селищний голова Андрій Река вийшов на сцену першим і привітав новосанжарців зі святом. Виступ закінчив побажаннями гарного сального апетиту, а також наставляв, що тим, кому дозволяє здоров’я, можна і чарку випити на святі! Наступним із своїм привітанням підійшов до мікрофону голова районної ради Володимир Левицький. Він закінчив виступ словами: «Хай буде сало на столі, сьогодні, завтра і завжди!». До привітань приєднався і заступник голови райдержадміністрації Володимир Борт.
У концертній частині радували виступами Катя Афоніна, Світлана Яремко, дитячий естрадно-танцювальний колектив «Дивосвіт»… Усі випромінювали піднесений настрій та купу позитивної енергетики, яку дарували оточуючим.
Увесь час люди, як в тому вулику, купляли, метушилися, обмінювались посмішками та святковим настроєм. При цьому радістю ділилися не лише з іншими людьми, але й з братами меншими.
— Чого ти на мене дивишся?! — весело запитував чоловік у рудого собаки, — піди он у дядька сала вкради і з’їж! А не мене обнюхуєш! У мене сала нема, а у нього є!
Уже традиційно люди фотографувалися із символом цього свята — Свинею, яка походжала площею зовсім по-людському — на двох ногах?
Деякі зустрічали на святі друзів та знайомих. Тут же сідали за столики та випивали святкову чарчину.
Свято триває, гуде, розгоряється, а не гасне, як гадалось би, після врочистостей. Іду з площі, придбавши купу позитиву і присмак святкового сала в шоколаді.
