Якби Сергію Ісаю років 6–7 тому сказали, що він буде утримувати молочну ферму, він би, напевне, розсміявся тій людині в обличчя. Адже на той час його бізнес був пов’язаний із металобрухтом, що значно прибутковіше, аніж виробництво молока. Та з часом все змінилося. Сергій нині каже:
—Там, де метал, там майже завжди кримінал. Набридли мені всі ці розбори, скандали, криші-перекриші. Та й брухту вже майже немає. Він не приховує, що в ті часи «влипав» і в кримінальні історії. І наголошує:
—То все в прошлому. Зараз у мене хоч і важкий, но чесний і шанований бізнес. А будь-яку «кришу» я хіба що молочком напою», — додає сміючись.
Починав з 24 років
Ферму, що на околиці Свердловського, Ісай придбав 4 роки тому в односельця. Не можна сказати, що Сергій отримав у спадок руїну. Ні, попередник уже відновив приміщення, завіз худобу, мав такі-сякі корми. Але потім вирішив виїхати за межі Полтавщини і, відповідно, продати власний бізнес. Ісай на той час, покинувши металобрухт, чим тільки не займався: то соняшник вирощував, то овочівництво пробував. Але все, як кажуть, «не йшло в руку».
— Посіяв якось столовий буряк і сто тон продукту на свалку вивіз, бо нікому не нужен. А наступного року він уже по 5 гривень за кіло стояв, — згадує Сергій.
Коли придбав ферму, у ній утримувалось 24 корови і кілька свиней. Зараз у Ісая 103 корови і майже стільки ж свиней. Поголів’я скупляв, у основному, у населення. Кілька корів купив аж у Криму.
За чотири роки господарювання Ісай придбав кілька тракторів, вантажних автомобілів, установив на фермі нове обладнання для доїння. У нього нині працюють чотири доярки, два скотарі і троє пастухів. Має і вірного та кваліфікованого помічника Віталія Біланенка.
— Ну, дуже кваліфікованим мене назвати не можна, — поправляє Віталій.— Я, як і Серьожа, спеціальної освіти зоотехніка не маю. Але нічого, вже шість років у тваринництві працюю. Можна сказати, інститут закінчив.
За словами Ісая, він вклав у ферму вже більше мільйона гривень. Кілька разів, коли було дуже сутужно із кормами та коли стрімко падали ціни на молоко, думав продавати цей бізнес. Але зупинявся. Говорить: «А чим я тоді заніматись буду?» Розповідає, що покупці на ферму є й зараз. В основному це жителі Кобеляцького району, керівники сільгосптовариств або фермерських господарств.
— Не так давно один колега півтора мільйони давав. Він хоче ферму як бізнес сину залишити, — каже Ісай. — Я не продав. От як даватимуть півтора мільйона «зелені» (тобто, доларів США — ред.) і до пенсії мені буде років п’ять, отоді продам.
Щоб утримувати корову, потрібно мінімум гектар землі
Однією із серйозних проблем, котрі постають перед фермерами, які займаються тваринництвом, є нестабільність цін на внутрішньому ринку. Ціни на молоко інколи падають нижче рівня рентабельності. Так Сергій Ісай починав свій бізнес в часи, коли переробники платили по 40 копійок за літр молока. Нині йому платять по 3,50 при базовій жирності 3,4 відсотка. Але виникла інша проблема. Збільшити поголів’я заважає відсутність дешевих кредитів та недостатня кількість землі. Держава нині тваринникам не допомагає — відсутня будь-яка дотація. Але, за словами Ісая, можна обійтися і без кредитів та дотацій. Аби лише земля була. Щоб забезпечити тварин достатньою кормовою базою, потрібно мати мінімум гектар землі на корову. У цьому році Ісай отримав 130 гектарів. Земля ця розташована по кількох сільських радах. Сергій коментує:
— Добре, що хоч цю дали. Голова адміністрації Анатолій Таранушич — молодець. Пообіцяв допомогти і слова дотримав. Зараз прошу ще 129 гектарів. Кажуть — це тобі жирно. Ні, не жирно, молоко жирніше і дешевше буде.
Перший заступник голови Кобеляцької РДА Михайло Рудич підтвердив, що нині держава не дотує подібних Ісаю дрібних товаровиробників. Але запевняє, що вже в наступному році запрацює серйозна державна програма розвитку тваринництва:
— Держава повертатиме до 70 відсотків затрат на тваринництво. Крім того, платитиме по 7 гривень за кілограм живої ваги при придбанні нового поголів’я.
Якщо програма дійсно запрацює, то фермери, подібні Ісаю, зможуть збільшити поголів’я. Відповідно — різко зросте вартість їх бізнесу. А там і до півтора мільйона «зелені» за ферму «рукою подати» залишиться.
Довідка
У Кобеляцькому районі вирощуванням ВРХ займаються менше 10 великих господарств — СК «Радянський», «ТОВ «Україна», ПАФ «Мир», АФ «Фенікс», виробничі підрозділи «Василівське» та «Здобуток», що належать агрофірмі «Добробут». ПСП «Колос». Крім них тваринництвом займаються у фермерських господарствах «Велес» і «Володар С», приватні підприємці Ісай, Середа, Каджаров, Кобель, Калакуцький та Бондаренко. У Лучках підприємець Сіренко ремонтує приміщення і планує займатись вівчарством.
Молоко, вироблене у підприємствах, що мають молокопроводи, нині закуповують по 4 гривні за кілограм. Там, де молокопроводів немає — по 3 гривні.
