Канавські мисливці вирішили урізноманітнити склад місцевої фауни. Для цього придбали і випустили на волю фазанів.
Ця історія розпочалася з того, що місцевому мисливцю, депутату райради Володимиру Жукову привезли підранка дикого фазана. Чоловік поселив птаха у себе у вольєрі. Кілька місяців птах одужував, набирався сил. А в один із днів жовтня Жуков виявив, що вольєр опустів.
— Певно, дверцята я не зачинив як слід, от фазан і втік, — розповідає Жуков. — Не минуло й тижня, як втікач знайшовся. Один наш чоловік гуляв біля болітця. Раптом із заростей очерету вийшов фазан, ледве до інфаркту односельця не довів.
Цей випадок став для Володимира Жукова і його колег по захопленню полюванням своєрідним поштовхом до дії.
— Якщо один фазан прижився, то, значить, можуть й інші. От ми й подумали, чому б не розвести їх в наших місцях, — говорить Володимир Володимирович.
Полювати на фазанів їздять на Дніпропетровщину
Кілька років поспіль Володимир Жуков та інші мисливці Кобеляччини для того, щоб вполювати фазана, їздили в один із районів Дніпропетровської області. І звернули увагу на те, що тамтешні угіддя за своїми природними характеристиками дуже схожі на місцевість поблизу Канав. Розлогі луки, невеличкий ліс з підліском, болітця та невеличка річечка — усе це є як на Дніпропетровщині, так і на Кобеляччині. Разом із Жуковим в сусідній області частенько полював інший депутат Кобеляцької райради, підприємець Анатолій Близнюк.
— Ми вже давно говорили про те, що добре було б розвести фазанів і в Кобеляцькому районі, — розмірковує Близнюк. — А коли дізналися, що один фазан прижився в Канавах, остаточно вирішили: настав час діяти.
Для початку канавські мисливці зібралися на неофіційну нараду. Вирішили зібрати кошти і закупити кілька десятків фазанів. А потім випустити їх у дику природу.
— Ми зібралися, я кажу: «Хто бідний — підніміть руку!» Ніхто не підняв. «Тоді давайте складатись грішми», — сміється, згадуючи, Жуков. Мисливці «скинулись». Крім жителів Канав, серйозну допомогу у придбані фазанів надав і вже згадуваний Анатолій Близнюк. На зібрані кошти придбали 27 птахів. Із них — чотири самці. Птахів поселили у місцевого бізнесмена Олега Білоконя. Кілька днів він годував їх кукурудзяною дертю. Випускати фазанів на волю вирішили із залученням громадськості, в першу чергу — учнів Канавської школи.
Право випустили птахів на волю надали дітям
16 жовтня на березі пересохлої річечки зібрались близько сотні жителів Канав. Спочатку приїхали мисливці. Вони діяли чітко і злагоджено, майже по-військовому. Одні одразу заходилися робити годівниці для птиці, інші — чаклували над величезним казаном, у якому мали зварити справжню козацьку кашу.
Після 14-ї години до берега під’ їхав шкільний автобус та кілька легкових автомобілів. Із них висипав гурт малечі. Приїхали як учні Канавської школи, так і вихованці дитсадка.
— Ми невипадково вирішили довірити право випустити фазанів дітлахам, — зазначив Володимир Жуков. — По-перше, це виховний момент. Підростаюче покоління має долучатися до збереження довкілля. По-друге, знаючи, що птахами опікується малеча, «притихнуть» і браконьєри. У кого рука підніметься на пташку, яку дитина випустила? У всякому разі, ми на це дуже сподіваємося.
Коли годівниці вже були готові, а пшоно для каші висипане у киплячу воду, настав урочистий момент. Мисливці вийняли птахів із кліток і роздали їх дітям. Відбувся невеличкий мітинг. Учителі подякували мисливцям за запрошення до благородної акції. А потім, за командою, школярі підкинули фазанів у повітря. Більшість птахів одразу розлетілись на кількасот метрів. Деякі — побігли в очерет і заховались у ньому.
—Оце по-справжньому, по-мисливському, — говорили в гурті. — Той, хто лише полює — то браконьєр. А мисливець, полюючи, дбає про довкілля, розмножує дичину.
…Через тиждень ми зателефонували до Володимира Жукова. Той повідомив, що фазани вже розселилися по околицях Канав. Птахів бачили за кілька кілометрів від місця, де їх випустили. Протягом усієї зими канавські мисливці планують відстрілювати лисиць, які є головними природними ворогами фазанів.
