23-го жовтня у центрі селища, біля приміщення старої школи, вивантажили гусеничну військову машину. На цьому місці вона перебуватиме тимчасово, доки оформлятимуть документи для встановлення її на постійний постамент.
Близько 10-ї ранку трейлер, який перевіз БМП, повільно проїздить центром селища, по вулиці Леніна. Попереду вантажівку супроводжує автомобіль ДАІ. БМП надійно закріплена на трейлері, на її броні сидять воїни-афганці з Новосанжарського району. Один із них у руках тримає прапор районної організації воїнів-інтернаціоналістів. Люди, які кудись поспішають у своїх справах, зупиняються і здивовано дивляться на незвичайну процесію.
— А що це за танк? — цікавиться одна жінка. — Куди його везуть?!
— Та це Лелюк пообіцяв афганцям БМП дістати, оце його і привезли! — пояснює їй чоловік, який стоїть біля одного з агітаційних наметів.
Трейлер повертає на Жовтневу і прямує у сторону Новосанжарського НВК. Зупиняється неподалік від «лежачих поліцейських» і стоїть, очікуючи на приїзд крану. У цей час афганці, які сидять на броні, радісно переговорюються між собою.
— Ех, нам би таку машину і по Санжарах прошвирнутися! — мрійливо говорить один і любляче проводить рукою по міцній броні БМП.
Його товариші кивають головами на знак згоди і по одному спускаються на землю. Один затримується на броні і стукає рукою по люкові.
— Кто-то там есть! Стучит изнутри! — жартує він. Афганці внизу сміються: «Забули когось витягти!».
За кілька хвилин приїздить кран «Силач», вантажопідйомністю 28 тон. Кранівник опускає троси і військову машину зачіпають металевими крюками. Ще хвилина — і тринадцятитонна бойова машина підіймається у повітря. Доки кран переносить її з платформи трейлера на майданчик біля приміщення старої школи, ми намагаємось у когось із афганців дізнатися більше про цю техніку. Розповісти про неї погоджується Володимир Рудь, воїн-інтернаціоналіст із Драбинівки.
— Це БМП-1, яка була на озброєнні радянської армії на час введення військ у Афганістан, — розповідає Володимир Олексійович. — Коли там був я, вже вводили іншу техніку — БМД, БТРД. А ця машина мала таке озброєння: 60-мм гладкоствольну гармату, спарений кулемет ПКТ калібром 7,62 мм. У боєкомплект входило 120 снарядів та 1000 патронів до кулемета. Має броню у 13 мм. Вона витримує п’ять хвилин бою. Що хорошого у цій машині, так це її велика швидкість. У неї форсований двигун і вона може розігнатися до 100 кілометрів на годину.
Для Володимира Рудя і його побратимів ця БМП — не просто шматок металу, не просто техніка, яка може використовуватися у бойових діях.
— Це пам’ять наша, усіх воїнів-афганців та учасників бойових дій, — говорить Володимир Рудь. — Ми вже написали лист і до селищної ради, і до обласної ради, щоб нам дозволили встановити цю машину у парку Перемоги, біля пам’ятного знаку воїнам-інтернаціоналістам. Доки що не знаємо, де вона точно стоятиме, але нам вже пообіцяли, що біля траси її не встановлять.
Нагадаємо, що ідея встановлення бойової машини піхоти у афганців з Новосанжарського району виникла давно. Але втілити її у життя тривалий час не вдавалося. Воїни-інтернаціоналісти зверталися до різних меценатів та представників політичних сил. Під час зустрічі у Нових Санжарах підходили і до одного з лідерів опозиції Арсенія Яценюка. Але він пояснив, що нічим допомогти не може. Натомість голова Держкомрезерву Олексій Лелюк під час зустрічі із афганцями пообіцяв докласти усіх зусиль, щоб дістати таку військову машину. За деякий час стало відомо, що БМП для Нових Санжар знайшли. І вона проходить демілітаризацію, тобто позбувається усього військового та технічного начиння. У цей же час Новими Санжарами почали ходити чутки щодо місця встановлення бойової машини піхоти. Самі афганці наполягали, щоб вона була встановлена лише у парку — біля їхнього знаку. Деякі представники влади пропонували поставити БМП біля траси, навпроти повороту на Нові Санжари. Але зараз нібито цей варіант відпав. Якщо військову машину і встановлюватимуть, то тільки в межах селища.
Коли кран вивантажив багатотонну машину на підготовлені бетонні блоки, біля нього провели короткий мітинг. Першим виступив голова районної організації Української спілки ветеранів Афганістану Михайло Коркішко.
— Такі бойові машини в Україні стоять лише у двох містах — Севастополі та, здається, Миколаєві. Тепер такий пам’ятник буде і в Нових Санжарах. Чи на цьому місці, чи на іншому, але вона тут буде завжди, — сказав у своєму виступі Михайло Васильович. — БМП — це символ нашого воїнського братства і згадка про афганську війну.
Далі виступає голова райдержадміністрації Сергій Шовкопляс.
— Я прохаю не сприймати мене, як чиновника. Я також служив у армії. У період з 1982 по 1985 рік. Більшість моїх друзів потрапили у Афганістан, а я дослужив до звання старшини і під час навчань їздив і на таких машинах, як оця, — згадав Сергій Миколайович. — А встановлення цього БМП відіграє важливу роль у вихованні молодого покоління. Вони зможуть побачити цю військову техніку і усвідомити, що вона може використовуватися у військових цілях, а може просто стояти як пам’ятник у мирний час.
Потім перед бойовою машиною піхоти виступає ще один ветеран Афганістану Георгій Кіслов. І чути, як у його голосі бринять сльози.
— Все наши ребята, которые воевали в Афганистане, мечтали живыми вернуться с той войны. К сожалению, многие не вернулись. Многих смерть настигает уже в мирное время и с каждым годом нас все меньше и меньше. Это БМП — памятник нашему духу и братству. И напоминание о войне, которой мы больше не должны допустить…
Останнім виступає заступник голови обласної організації спілки ветеранів Афганістану Юрій Цомартов. І також говорить про те, що кількість афганців щороку зменшується.
— По смертності ми вже обігнали чорнобильців, — сумно констатує він. І пропонує створити обласний фонд, з якого можна було б фінансово допомагати колишнім воїнам. Афганці ще кілька хвилин обговорюють свої поточні проблеми і потім розходяться. БМП поки що лишається стояти на плитах біля старої школи. На кілька днів вона точно стане місцем для фотографування більшості новосанжарських школярів. А за деякий час бойову машину перевезуть іще раз і встановлять вже на постійне місце.
