Знайомий читачам «ЕХО» городник Василь підводить підсумки сільськогосподарського сезону. І радить землякам не надто радіти низьким цінам на картоплю та інші овочі.
Василь вважає цьогорічний сезон черговою катастрофою для людей, котрі заробляють собі на життя, займаючись вирощуванням городини. За його словами, аграрії, як і в минулому році, зіткнулися з кризою перевиробництва. Тобто, овочів виростили таку кількість, яку жителі України просто не в змозі з’їсти. Каналів збуту якісної української продукції за кордон немає ні у дрібних, ні у великих товаровиробників. Овочі — це не пшениця і кукурудза, котрі Україна давно і успішно експортує. Можливостей для того, щоб зберігати свою продукцію всю зиму, у більшості городників теж немає. Тому їм довелось учергове все продавати з поля. І, через відсутність збуту, різко знижувати ціни, продаючи свій товар навіть дешевше його собівартості. «Для споживачів, тобто тих, хто купляє картоплю, капусту та іншу нашу продукції, це, безумовно, добре, — резюмує Василь. — А ось для мене та багатьох колег — це крах. Знаю, що чимало городників навіть не повернули грошей, «закопаних» у землю».
Українські аграрії схожі на Буратіно
Не дивлячись на невтішний результат цьогорічного господарювання, Василь, як оптиміст по натурі і людина з почуттям гумору, навіть може пожартувати над собою. Він каже: «Я називаю себе і колег Буратінами. Пам’ятаєте ж історію про нього? А згадайте, як Буратіно закопав свої золоті монети на Полі Дурнів. Ото й ми такі. Все закопуємо, сподіваючись, що п’ять монет виростуть золотими деревами». Водночас городник відзначає, що більшості його колег, тим, хто не врахував ситуації на ринку, нині зовсім не до жартів. Адже люди понесли великі затрати, дехто взяв кредити. А тепер, продавши продукцію за безцінь, а то й просто переоравши, вони не знають, що далі робити. «Я ще встиг своє збути по нормальній ціні, — хвалиться Василь. — Було в мене передчуття лиха, тому й здихувався всього якнайшвидше. А хто надіявся на подорожчання — прогоріли».
Хоча чоловік і сам зізнається, що все більше й більше думає про перепрофілювання свого бізнесу. Каже: «Не знаю, може вирощуванням квітів зайнятися? Там поки що збут є». Будучи оптимістом, він, водночас, пророкує не надто світле майбутнє дрібним товаровиробникам. Городник вважає, що вони не витримають конкуренції з великими агрохолдингами.
«Монстри аграрного ринку можуть працювати при мінімальній рентабельності. Він заробив п’ять тисяч на гектарі капусти чистими і йому хватить, бо в нього пару тисяч таких гектарів, — розмірковує Василь. — А мені й десять тисяч мало, бо в мене той гектар один. А попробуй проживи на такий прибуток весь рік».
Василь погоджується з тим, що для тих українців, які овочі не вирощують, а споживають, два останні роки були сприятливими. Адже ціни на «борщовий набір» є доступними навіть для незаможних людей. Погоджується він із тими, хто покинув господарювання на своїх 5-10 сотках. «Правильно люди зробили, урожаю все одного путнього не виростять, тільки час і печінку гроблять», — сміється чоловік. Але радить споживачам не надто розслаблятись, тому що вважає неминучим стрибок цін через 2-3 роки. «Я мислю собі так, — ділиться роздумами городник. — Такі, як я, дрібні фермери, швидше за все, загнуться. Люди городи теж покидають. І тоді своє вагоме слово скажуть власники агрохолдингів. Ціни на овочі обов’язково піднімуться. Фермери, які вирощують зернові, должні пам’ятати, як продавали їх за копійки. А тільки буржуї забрали собі більшість земельки, так і ціни стабілізувались. Так буде і з картоплею, і з капустою». Хоча Василь впевнений, що катастрофічного зростання цін не буде. Вони підвищаться, але не до астрономічних цифр.
Хочете багато смачних помідорів — садіть «Белла Росу»
Василь погодився поділитися з земляками власним досвідом у випробовуванні різних сортів помідорів і капусти. Він не приховує, що є давнім і відданим прихильником іноземних гібридів овочів. Саме вони, на його думку, забезпечують отримання високих врожаїв. У цьому році городник чимало експериментував, випробувавши на своїй ділянці близько десятка гібридів томатів від різних виробників. Василь захотів на власному досвіді впевнитись у перевагах та недоліках того чи іншого гібриду. Зібравши врожай, особисто випробувавши смакові та інші якості помідорів, він зробив для себе деякі висновки. Чоловік говорить, що у цьому році йому найбільше сподобався гібрид «Белла Роса» від японської фірми «Саната». Василь розповідає: «Я посадив розсадою близько п’яти тисяч кущів великоплідних круглих помідорів. «Садив «Белла Росу», «Скіф», «Дебют», «Садін», «Тенжир», «ГС-12». Мені особисто найбільше сподобався японський гібрид. Він дозрів раніше від інших. Помідори були дуже великого розміру, як і анонсував виробник — від 150 до 300 грамів. Окремі екземпляри досягали 350 грамів. Крім того, японські помідори дуже смачні. Усі інші почали дозрівати дещо пізніше. У «ГС-12» був недолік — зелена пляма біля плодоніжки. Не допомогли ні «Світ», ні «Бенедикт» — спеціальні препарати для дозрівання».
Та все ж рекордсменом з дозрівання виявився інший гібрид — широковідомий «Солероссо». Це — невеличка сливка вагою від 50 до 90 грамів. «Солероссо» не дає великих плодів, так закладено наукою. Але їх дуже багато — до 100 штук на кущі, — ділиться досвідом овочівник. — Це забезпечує високий урожай. А як вони виглядають, викладені в ящику — очей не відведеш!».
Із капустою Василь експериментував менше. У посередні роки він вже встиг випробувати до двох десятків сортів і гібридів, як вітчизняної, так і зарубіжної селекції. І прийшов до висновку, що поза конкуренцією є голландський гідриб «Агресор». Ця капуста має всі необхідні якості, вона високоврожайна, смачна і добре зберігається. «Це ледве не єдиний гібрид, який дає добрий врожай без поливу. А навесні робиш із нього салат, як з молодої свіжої капусти, такий смачний», — хвалиться Василь.
У наступному році городник буде скорочувати площі, зайняті під капусту, особливо — під помідори. Думає, що так зроблять і його колеги. «Чогось мені здається, що овочі трішки подорожчають, усі, окрім картоплі, — прогнозує городник. — Картоплю, її ж ту, що не спродали, знову в землю вкинуть. І знову ціни не буде. Хіба що засуха по всій Україні вдарить».
Буде так чи інакше — покаже вже літо 2013 року. Як покаже і те, чи мали рацію ті жителі Кобеляцького району, які відмовились від вирощування овочів на власних городах.
