На виборах 28-го жовтня проголосували не всі. Хтось не пішов на виборчу дільницю через небажання. Комусь не дозволив здійснити волевиявлення стан здоров’я. А хтось чекав, що вибори прийдуть до нього додому — у вигляді членів комісії зі скринькою.
До журналістів «ЕХО» звернулися мешканці села Горобці, які повідомили, що кілька літніх мешканок села не змогли проголосувати на виборах народних депутатів. При цьому нам пояснили, що жінки мали намір проголосувати на дому, але так і не дочекались на членів комісії. Минулого тижня ми побували у Горобцях і поспілкувалися з двома літніми жінками, які дійсно не змогли проголосувати 28-го жовтня. Але, як з’ясувалося у ході нашої розмови, сталося це не через вину членів комісії.
«Колись голосувала на дому — заяву не писала!»
72-річна Анна Тоценко не проголосувала на виборах, тому що за станом здоров’я не могла поїхати на виборчу дільницю. Жінка говорить, що не писала заяву про бажання проголосувати на дому — гадала, що до неї все-таки приїдуть.
— У нас дільниця знаходилася не в Горобцях, а на Малому Кобелячку, — розповідає жінка, — тих, хто могли поїхати, забрали і відвезли на голосування «газелькою». А що робити тим, хто не годиться, таким, як я?! Я 33 роки проішачила, але що толку? Ніхто не прийшов і не поцікавився — чи я зможу поїхати голосувати!
Ми спробували пояснити жінці, що для голосування на дому потрібно було написати заяву до виборчої комісії, до якої докласти підтверджуючу медичну довідку.
— Так це ж, щоб її отримати, треба було б їхати у лікарню, а куди ж я поїду?! — дивується жінка. — Колись я голосувала на дому, то ніякої заяви не писала. До мене приїхали і я проголосувала. А це ждала-ждала цілий день — і даром. Проголосувати збиралась за Партію регіонів, за кого ж іще?
Анна Іванівна радить нам заїхати до її знайомої — Галини Горобець, яка теж дуже хотіла проголосувати на виборах, але не змогла.
«Я кричу: Люди!!! Йдіть хто-небудь до мене!!! А сама тримаюсь, щоб не впасти!»
Галина Харитонівна відкриває двері не одразу — швидко ходити навіть по кімнаті їй важко.
— Я така трудоспособна була ще перед виборами! Тільки артеросклероз ото мене мучив. А так я збиралася 28-го їхати на Малий, — розповідає Галина Горобець, впускаючи нас у хату. — До мене ще Свєта Писаренко із дільничної комісії приїжджала, питала, чи я їхатиму голосувати. Я сказала, що точно їхатиму.
Жінка дійсно збиралася голосувати у Малому Кобелячку. Але 25-го жовтня увечері їй раптово стало зле.
— Я лягаю спати 25-го, а утром встаю — у мене все пливе, наче я кудись пірнаю. Я самотня живу вже 15 років, усіх своїх давно поховала — допомогти нікому. Я насилу дійшла до дверей, вибралася на вулицю, а далі вже йти не можу. Думаю, буду кричати. Я кричу: «Люди!!! Йдіть хто-небудь до мене!!! А сама тримаюсь, щоб не впасти!» Добре, що йшли вулицею два чоловіки. Один прийшов, питає: «Шо случилося, бабуся?» Я його попрохала лікарку викликати. Вона приїхала, спочатку насварила мене. Бо мені треба було прокапатися ще три місяці тому, а я все тягла.
Лікарка на дому ставила Галині Горобець крапельниці. За три дні — 26, 27 та 28 числа — сім крапельниць.
— Куди б я вже після них могла поїхати? — бідкається Галина Харитонівна, — Ніколи так погано не було, як оце. І так досадно, що якраз на вибори! Мені хоч і 84 роки, а раніше я завжди їздила! За кого збиралася голосувати? За Партію регіонів і Лелюка. А Река у Санжарах порядок навів, хай там хазяйнує!
Прощаючись із нами, Галина Харитонівна говорить, що від самотності часто думає про смерть. Але наприкінці розмови обіцяє дочекатися виборів президента 2015-го року. Щоб таки потрапити на дільницю і проголосувати.
