У п’ятницю служба охорони регіонального ландшафтного парку мала справу одразу з двома правопорушниками «в законі».
Хоча й говорять звичайні рибалки, що риби в Дніпрі та Ворсклі вже практично немає, та події останніх днів спростовують цю тезу. Риба у водоймах таки є і, певно, її досить багато. Інакше б не тяглися до води «рибалки» у погонах і з різноманітними «корочками».
Проблема боротьби з браконьєрами, котрі мають «дах», тобто, покровителів у силових структурах та органах державної влади, була актуальною для Кобеляцького району (та й усієї України) завжди. А за останні роки вона лише поглибилась. Ні для кого давно не є секретом той факт, що при такій величезній кількості інстанцій, контролюючих збереження довкілля, займатися незаконним промислом риби зважуються або зовсім «безбашені» відчайдухи, або люди, які маю «дах», а то й, взагалі, самі є «дахом». Дійсно, навіщо отримувати від браконьєрів частину прибутку, коли можна мати весь улов? От і виходять на воду люди в погонах рибінспекторів, міліціонерів, співробітників Служби безпеки України чи прокуратури. Вони впевнені в своїй безкарності, у тому, що навіть у разі затримання, їх «корочки» справлять магічне враження на будь-якого охоронця.
Щось схоже відбувалось у минулу п’ятницю на Дніпрі, у районі села Світлогірське. Співробітники охорони регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» ще в четвер уночі отримали повідомлення про те, що на воді помічений підозрілий човен. Нібито з нього розставляють сітки. Браконьєри не надто турбувалися про конспірацію, трудячись поряд із селом та базою відпочинку «Берег».
Дійсно, під час вранішнього перевірки співробітники «Нижньоворсклянського» виявили у воді кількасот метрів сітки. За ніч у ній заплутались пару десятків кілограмових окунів, судаків, карасів та краносперок. Чимало риби було з ікрою. Звичайно, інспектори вилучили знаряддя лову і рибу. Частину її вдалося врятувати, одразу випустивши у воду. Усе інше вирішили доставити на берег. Та раптом до співробітників «Нижньоворсклянського» наблизився гумовий весельний човен. У ньому знаходились двоє чоловіків. Один із них у досить категоричній формі зажадав від Олега Сєрова та Євгена Яременка віддати йому сітки і рибу. Чоловік сказав, що то його майно. У якості чи то винагороди, чи знаку примирення запропонував єгерям пляшку горілки «Єгер». Коли ж ті не погодились на угоду, чоловік заявив, що є співробітником Служби безпеки України і показав відповідне посвідчення (від редакції: з неофіційних джерел нам стало відомо, що в Полтавському управлінні СБУ дійсно працює громадянин із прізвищем та в званні, котрими представився порушник). Безумовно, не є доведеним фактом, що то справді був «есбеушник». Нині можна купити посвідчення ледве не Президента України. Та угода не відбулась. Коли інспектори запропонували чоловіку прийняти участь у складенні протоколу, той відмовився і ретирувався з місця події. Тому службовцям довелося обмежитися складання акту про вилучення риби та безгосподарських засобів лову. На місце події, так би мовити, для підкріплення, був викликаний наряд міліції. Щоправда, до якогось відкритого фізичного протистояння справа, на щастя, не дійшла.
Дещо пізніше з’явилися інші любителі ловити рибу в нерест. Через кілька годин після закінчення епопеї з «есбеушником» співробітники «Нижньоворсклянського» затримали іншого чоловіка, у човні якого були і риба, і сітки. Встановити його особу було не важко. Любителем ловити в нерест виявився колишній депутат, високопоставлений службовець одного з банків. Щоправда, він заявив, що вийшов на воду виключно з благородних мотивів збереження довкілля, а знайшовши сітки, віз їх на берег, щоб здати рибінспекторам. Але ті, чомусь не повірили і склали на посадовця протокол.
…І можна було б радіти й плескати в долоні — отак у нас високопоставлених браконьєрів ловлять. Та бувалі люди говорять, що даний випадок — не правило, а радше — виключення. Затримали двох, які вже всіх «дістали» своїм нахабством. Інші ж — ловлять. «Корочки» ще довго не втратять своєї магії, як риба — ціни. А грошей, як бачимо, і банкірам не вистачає.
