Цілком можливо, що новопризначений голова Кобеляцької РДА стане останнім жителем району, котрий обіймав цю посаду.
Інформація, що представник політичної партії «Свобода» Іван Терновий буде призначений на посаду очільника Кобеляцької РДА, з’явилася ще місяць тому. Про те, що станеться саме так, свідчили, по-перше, призначення представника однойменної політичної сили керівником облдержадміністрації, а по-друге, відсутність інших кандидатур. У неофіційних розмовах, щоправда, фігурували прізвища двох-трьох відомих жителів району. Та то було більше з розряду політичної самодіяльності. Мовляв, хоче той чи другий покерувати. Але для призначення на таку посаду та ще й у такий складний час одного бажання того чи іншого претендента недостатньо.
І ось у четвер вранці те, про що говорили, стало фактом. На президентському сайті з’явилася офіційна інформація про призначення Івана Тернового головою Кобеляцької РДА. Безумовно, можна дуже довго дискутувати з приводу критеріїв підбору кадрів на керівні посади у Полтавській області. Головне запитання: чому «свободівці»? Адже ця політична сила в Полтавській області користується підтримкою близько п’яти відсотків населення. У Кобеляцькому районі в лавах «Свободи» налічується три десятки чоловік, у районній раді — два депутати. До того ж, Микола Антонов та Дмитро Омельяненко пройшли до складу органу місцевого самоврядування як представники інших політичних сил — «Батьківщини» і «Фронту Змін».
Швидше за все, Полтавську область «віддали» «Свободі» через якісь кулуарні домовленості серед політичних сил, які прийшли до влади після буремних подій лютого 2014‑го року. Та, зрештою, це вже не надто важливо. Є реальність і її потрібно сприймати й у ній жити. У п’ятницю в Кобеляках відбулося представлення нового керівника виконавчої влади. У залі зібрались працівники РДА, районної ради, депутати, кілька керівників органів місцевого самоврядування. Початок заходу був анонсований на 9-ту ранку.
Під час розмови, яка відбулася за кілька хвилин до початку представлення, Микола Шабалтій повідомив представників ЗМІ, що гостей із Полтави на заході не буде. Представляти Тернового довірили місцевим посадовцям. У принципі, такий підхід можна вважати позитивним сигналом. Адже витрачати дорогоцінний час і бензин для того, щоб приїхати з Полтави у райцентр й сказати кілька чергових фраз, є в нинішній ситуації великою розкішшю.
Сама церемонія теж була досить скромною і відбулася менше ніж за півгодини. Голова Кобеляцької районної ради Василь Мирошнеченко зачитав розпорядження Олександра Турчинова від 9 квітня 2014‑го року. Потім привітав Івана Тернового з призначенням, побажав успіхів у роботі в цей складний час і висловив сподівання на плідну співпрацю всіх гілок влади. А після цього вручив невеликий букет троянд. Потім схожі букети передали однопартійці та Микола Шабалтій. Микола Павлович, у свою чергу, від імені колективу РДА побажав здоров’я та мудрих рішень. Висловив сподівання, що район розвиватиметься.
Слово надали самому Терновому. Іван Костянтинович пообіцяв, що Кобеляцький район займатиме достойне місце серед регіонів не лише Полтавської області, а й усієї України. Сказав, що докладе максимум зусиль для подолання корупції. А також, що хоче бачити на керівних посадах справжніх патріотів України.
Із побажанням виступив депутат районної ради Микола Антонов. Він закликав нового керівника докласти зусиль для консолідації суспільства. Терновий відповів, що не буде, на відміну від «папєрєдніків», звалювати все на колишню владу, а намагатиметься поставити все «з голови на ноги».
Голова РДА назвав слова і дії «металістів» кримінальною самодіяльністю
Після завершення офіційної церемонії представлення, голова РДА пообіцяв дати прес-конференцію для ЗМІ. Але одразу ж зголосився відповісти на деякі питання, не очікуючи обіцяного заходу.
Запитання були лише у журналіста «ЕХО». Перше з них стосувалось планів на найближчі два-три місяці до і після президентських виборів. Адже цілком можливо, що новий Президент України, після обрання, учергове проведе кадрові зміни у вертикалі виконавчої влади.
Друге запитання стосувалось випадку, котрий стався минулого тижня в селі Правобережна Сокілка. Там співробітники правоохоронних органів припинили спробу демонтувати поливну систему. При цьому люди, які намагались викопати трубу, посилались на дозвіл, який їм нібито надав Іван Терновий.
Іван Костянтинович відповів: «Почну з відповіді на друге запитання. Як відомо, мене призначили на посаду лише 9 квітня. До цього я був приватним підприємцем. Мені відома ця ситуація. Вона не зовсім приємна. І ніякого відношення до неї я не маю. Самі розумієте, як приватний підприємець комусь щось подібне дозволяти не мав права. Це була самодіяльність. Він міг би ще мого сина, теж Івана Тернового, запитати, чи можна йому щось копати, чи ні. Це межує з кримінальною відповідальністю. І ці люди, які мені знайомі, уже не зовсім знайомі. Зараз багато розказують у мережі Інтернет про якусь зброю. І те, що я катую сепаратистів вночі. Усе це — неправдива інформація».
Щодо президентських виборів, то Іван Терновий зазначив, що «Свобода» буде підтримувати свого лідера Олега Тягнибока. Він підтвердив, що зараз більшість політсил виступають за ліквідацію такої інституції як держадміністрації. Але вважає, що за якісь кілька місяців йому та його однодумцям вдасться навести лад у сфері землі, освіти та культури. А всі сили будуть направлені на наповнення бюджету та залучення інвестицій.
Уже після закінчення заходу вдалося поспілкуватися як із його учасниками, так і з людьми, котрих там не було. І ці громадяни мають різні точки зору. Ветерани побоюються, як би представники «Свободи» не заборонили відзначення Дня Перемоги. Ще хтось сумнівається, чи вдасться колишньому підприємцю швидко оволодіти бюрократичною роботою. А один чоловік сказав: «Це добре, що Тернового призначили. Нарешті у владі є людина, котра не задіяна в старих корупційних схемах».
Що ж, призначення відбулося. Як буде далі — побачимо. Як побачимо і те, чи увійде в історію Іван Терновий як останній голова Кобеляцької РДА. Хоча один із посадовців місцевого самоврядування, зітхнувши, зізнався: «Цієї децентралізації всі років 20 чекають. Уже й не віриться, чи може це статися».
