Повертаючись із запланованого репортажу, на подвір’ї багатоквартирки по вулиці Пролетарській 10-Б я випадково побачив одного із новосанжарських майстрів за роботою. Сергій Руденко у всіх на очах займався тим, що вміє найкраще і любить найбільше: різьбою по дереву. Серед численних виробів, які хлопець колись виконував «на заказ», ми вже бачили оброблені дерев’яні ікони, фігурки птахів, тварин, жуків, декоративні нарди, в натуральний розмір мечі та ще силу-силенну інших предметів. Цього ж разу він вирішив оновити і прикрасити подвір’я багатоквартирки, в якій проживає. У дворі знаходиться альтанка та звичайнісінькі пеньки, сидячи на яких вечорами мешканці «ріжуться» у карти. Сергій вирішив вирізьбити на них виноградну лозу, листя, квіти. Серед інструментів, які він використовував у роботі, традиційно була лише болгарка, якою він орудує так уміло, що не перестаєш дивуватися. Я деякий час мовчки спостерігав за роботою майстра, а потім все ж вирішив поцікавитись, що то за «спец-замовлення».
— Усе це я зробив лише на власному ентузіазмі і, звичайно ж, безкоштовно. Я ж тут живу і мені просто набридло, що така розруха на подвір’ї: убоге все, ніхто ним не займається. Допомагали кілька чоловік. Та людей я розумію: вони в своїх якихось проблемах загублені, часу постійно не вистачає. А я живу з того, що різьбою по дереву займаюся, час вільний буває. Тому й вирішив: якщо сам не зроблю, то крім мене його ніхто не зробить. Он ганок хлопці майструють, бо розвалюється. Не будеш же ходити по поваленому. Хтось же має це зробити, — лаконічно розповів Сергій.
Пеньочки та альтанка вже набули такої форми, що хоч одразу виставляй на продаж. Вони надали подвір’ю набагато більшої привабливості, ніж до «апгрейду». А майстер не думає зупинятися. Уже навіть плани на найближче майбутнє побудував:
— Знайду камінців, зроблю клумбочки декоративні, деякі у формі класичного серця викладу, щоб з верхніх поверхів було добре видно. Уже душа радітиме. А ще качельку для дітей хочу облаштувати, виноград посадити, тинок незвичайний поставлю…
Будемо сподіватись, що після публікації охочих допомогти буде більше Адже недарма говорять, що «в гурті робити — як із гори бігти».