2014-ий рік стане одним із найтяжчих у історії незалежної України. Про це можна говорити без найменшого шансу помилитися. І справа не лише у війні, що точиться на Донбасі. Попереду величезні проблеми з енергозабезпеченням, із якими зіткнуться не лише державні мужі, а й кожен громадянин України.
Саме тому ми вирішили започаткувати цілий ряд публікацій під однією умовною назвою «Якщо завтра — зима». На календарі — спекотний липень. Але закони природи об’єктивні й незворотні. Тож за теплим літом прийдуть осінь і зима. А з ними — зниження температури, довгі ночі, морози і хурделиці.
І вже зараз потрібно знати й розуміти, що протягом всього опалювального періоду Україна відчуватиме дефіцит газу та електроенергії. Адже протягом двадцяти з гаком років усі українські президенти й уряди нічогісінько не робили заради створення справжньої енергетичної незалежності держави.
Нині — неоголошена війна з Росією, котра була для України головним постачальником природного газу. А ще — палива для атомних електростанцій, які виробляють майже половину вітчизняної електроенергії. Додайте до цього бойові дії на Донбасі, котрий є постачальником вугілля для ТЕС, і стає зрозумілою вся серйозність ситуації. Чи знають про це люди і влада? Чи вживають заходів для економії енергоносіїв? Відповіді на ці запитання шукатимемо. Крім того, спробуємо розповісти про реальний досвід використання альтернативних газу чи електроенергії джерел теплової енергії.
Ми вирішили провести опитування серед кобелячан. Запитання, яке ми ставили нашим респондентам, звучало так: «Чи готові ви до майбутнього подорожчання газу або ж взагалі до його відключення». Також ми цікавились, чи задумуються жителі райцентру про інші альтернативні види опалення, окрім газу.
За годину часу нам вдалося опитати п’ятнадцять респондентів. З-поміж них — люди різного віку та статі. Зрештою, ми отримали такі результати.
Шестеро кобелячан висловились, що готові до майбутнього подорожчання газу. Проте більша частина опитаних, дев’ятеро, сказали, що зможуть оплатити його використання. Хоча в разі відключення газу в паніку впадати не будуть. Мовляв, вихід із цієї ситуації завжди можна знайти.
З-поміж озвучених альтернативних видів опалення найчастіше звучали електричні та дров’яні котли. Проте жоден із наших респондентів не сказав, що вже встановив такі системи в себе вдома. Люди відповідали, що лише задумуються над цим. Хтось стверджував, що замінювати свій старий газовий котел не має фінансової можливості. Тому доведеться економити й платити згідно тарифу.
Одна молода жінка сказала: «Я живу в невеликій квартирі. Уже давно користуюся електричною плитою. Бо мені так зручніше. Якщо раптом нам відключать газ — панікувати не буду. Просто заміню свій газовий котел на електричний. Тим більше, що давно вже про це думала. Бо для того, щоб скупатися чи помити посуд, мені доводиться довго гріти воду. А коли встановлю електричний котел із колонкою, то проблем із цим не буде. І найголовніше, що повна відмова від російського газу — це справа честі. Хай ті росіяни подавляться ним. Ми якось обійдемось».
Чоловік старшого віку сказав наступне: «Колись я замінив свій електричний котел на газовий. Та це було давно. Тоді газом було вигідніше топити в хаті. А тепер, мабуть, доведеться все назад міняти. А ще краще: грубу треба ставити і дровами запасатись. Бо від Росії нічого доброго чекати не можна».
Інший чоловік молодого віку сказав: «Пошуки альтернативних шляхів опалення — це правильно. Та все треба робити обдумано й відповідально. Якщо говорити про електричні котли, то спершу варто замислитись, чи витримають електромережі додаткові потужності. Тим більше, якщо на електрику перейде більшість кобелячан. Я вважаю, що електричне опалення не стане вигідною альтернативою. Бо й тариф на електрику високий і модернізація та реконструкція мереж коштуватимуть дорого. А ще, якщо захочете замінити газовий котел на електричний, треба узгоджувати документи зі службами й отримувати відповідні дозволи. А це — додаткові фінансові витрати».
Одна жіночка мала ось таку точку зору: «У нас невеликий будинок. Є газове опалення, яке ми встановили двадцять років тому. Зараз обдумуємо, щоб замінити газовий котел на дров’яний. Бо минулого року взимку сплачували за газ більше 700 гривень на місяць. А тепер блакитне паливо ще подорожчало. Для дров’яного котла можна купувати брикети з тирси. Кажуть, це вигідно та зручно. Та коли почали узнавати, скільки це коштує, то виявилось, що заміна системи опалення для нашого будинку вийде понад 20 тисяч гривень. Плюс ще кілька тисяч потягне ремонт. Бо неможливо замінити батареї, щоб не пошкодити стіни. Тому поки що будемо думати і співставляти всі плюси й мінуси».
Далі за коментарем ми вирішили звернутись до людей, які безпосередньо займаються продажем систем водопостачання й опалення. Один із місцевих підприємців розповів, що останнім часом люди стали більше запитувати про електричні та дров’яні котли.
— За електричні почали більше питати після заяви Арсенія Яценюка про пільги для тих, хто перейде з газу на електрику, — каже підприємець. — Та електрикою отоплювати приміщення сьогодні не вигідно, бо в чотири рази дорожче, ніж газом. І цього року в нашому магазині ще ніхто не купив електричний котел.
За його ж словами, суттєво збільшився попит на дров’яні системи опалення. Фактично у десятки разів.
— Здебільшого дров’яні котли купують жителі сіл, — каже чоловік. — Також я знаю, що багато підприємців отоплюють свої магазини дровами. Хтось поєднує і газ, і дрова.
Нам вдалося знайти чоловіка, який уже чотири роки користується дров’яним котлом. Він представився Михайлом Кальком.
— Я маю великий будинок: 102 квадратних метри, — каже чоловік. — До того ж у будинку високі триметрові потолки. У мене вдома встановлений сучасний газовий котел. А паралельно з ним під’єднаний дров’яний котел. Вони працюють у парі. Для прикладу, коли я вдома, то опалюю кімнати дровами. А коли на роботі, то вмикаю газовий котел. Перед тим, як усе це встановити, я провів роботу по заміні старих чугунних батарей на сучасні стальні радіатори. Це дає змогу краще зберігати тепло. Взимку в моєму будинку завжди 25-30 градусів тепла. Нижче 22 не опускається. Я підрахував, минулої зими в будь-які морози спалював газу не більше 200-250 кубів на місяць. Тому з дров’яним котлом виходить суттєва економія. А якби я отоплював будинок одним лише газом, то накручувало б на три тисячі гривень. А так виходить менше двох.
