Кореспонденти «ЕХО» побували в селі Чумаки Дніпропетровської області, де успішно розвивається молочно-виробничий комплекс МПК «Катеринославський».
На території нашої держави одним із найпоширеніших видів тваринництва є розведення корів. Крім того, українські фермери, які пов’язали себе з цим заняттям, постійно займаються вдосконаленням молочного бізнесу. Прикладом поєднання європейського досвіду та дбайливого господарського й управлінського підходу є МПК «Катеринославський».
Головний технолог Ганна Перекрьостова розповіла, що комплекс розпочав свою роботу влітку 2012‑го року:
— Автором і куратором проекту є відомий незалежний консультант в галузі молочного скотарства Ельман Оруджов. Комплекс технологічно розписаний так, що кожен вхід, вихід чи відділення мають своє безпосереднє призначення. Спочатку вибудовувалася технологія, а потім будували приміщення. Власник МПК «Катеринославський» Анатолій Клименко. Анатолій Володимирович за освітою агроном. Тому цей комплекс — це його дітище. Він особисто займався закупівлею тварин. Спочатку планувалося завезення худоби з Німеччини. Анатолій Клименко навіть відібрав уже корів для закупівлі. Та виявилося, що уряд нашої держави наклав заборону на ввіз тварин із Німеччини через поширення вірусу Шмаленберга. Тож Анатолію Володимировичу довелося закуповувати корів в Австрії. Там він придбав 918 голів тварин швіцької породи австрійської селекції.
Ганна Вікторівна зазначила, що раніше на місці комплексу функціонувало господарство «Дніпровське»:
— До речі, це було перше робоче місце Анатолія Володимировича після закінчення сільськогосподарського інституту. Хоча останні роки це господарство перетворювалося на звалище. Тож на його місці з’явився фактично новий комплекс. Деякі приміщення були реконструйовані, та практика показала, що краще й надійніше будувати нові. Наприклад, при будівництві нових корпусів застосовувалась канадська технологія. Тобто, у приміщеннях, де живуть тварини, відсутні стіни. Замість них у металевих будівлях використовуються штори, а торці при цьому постійно відкриті. І ввесь молодняк, досягнувши семимісячного віку, переводиться туди. Справжньою гордістю комплексу є доїльний зал. На вході в кімнату встановлені накопичувачі води, із яких у теплу пору року поливають тварин. Потім їх висушують за допомогою спеціальних вентиляторів. Одночасно можуть «прийняти душ» 150 корів. Таким чином ми попереджуємо у тварин термострес. Далі корови проходять через селекційні ворота. У кожної на вусі прикріплений спеціальний чіп у формі ґудзика. При необхідності тваринам проводять консервацію, розчистку, штучне запліднення. Щоб провести тваринам необхідні операції, у програму задаються їх номери, а коли вони проходять через ворота, з чіпа зчитується інформація. Комп’ютер визначає й індивідуальну продуктивність кожної тварини. Корови заходять у доїльну залу і на моніторі видно, яка це тварина зайшла, скільки молока вона дала, чи є в неї якісь відхилення. Кожен тиждень підбиваємо індивідуальні надої всіх тварин. Якщо помічаю якісь відхилення, то наступного дня тварину перевіряє в доїльному залі лікар. Наприклад, у понеділок такій корові роблять УЗІ, далі їх переводять на систему синхронізації. Та гормональне лікування ми звели до мінімуму. На сьогодні у нас в комплексі нараховується 1300 дійних корів. Тут же знаходиться пункт штучного запліднення та чергують лікарі-техніки, які проведуть усі необхідні процедури. Доїльний зал — це паралель два на двадцять. Із обох боків одночасно дояться двадцять корів. Ми використовуємо доїльне устаткування фірми ДеЛаваль. Воно спроектоване настільки чітко, що корова не зможе зашкодити ні працівнику, ні собі. Навіть якщо вона захоче спорожнитися, для них розроблені спеціальні горщики, куди потрапляють фекалії. До того ж процес доїння проходить майже цілодобово, зупиняється лише на промивку системи. Ще на території комплексу є бокс для розчистки ратиць. Там знаходяться спеціальні ванни, де корови постійно проходять спа-процедури для зміцнення кінцівок. Двічі на рік лікар-ветеринар проводить огляд кожної тварини та робить їй педикюр.
Також головний технолог акцентувала увагу на тому, що кожен працівник у МПК «Катеринославський» виконує чіткі функції:
— Одна зміна, яка слідкує за тваринами у всьому комплексі, складається з семи чоловік: начальник комплексу, два майстри-тваринники, три оператори машинного доїння і тракторист. На кожну людину, яка тут працює, є технологічна картка, де зазначено, в який час, у якому місці та які процедури він повинен виконувати. Це дуже важливо. Тому що коли хаос або кожен займається тим, чим сам вважає за потрібне, це ніякої продуктивності не дасть. Отож, на підприємстві все підпорядковується технології.
Навіть дояри рухаються так, щоб не заважати працювати один одному.
Окремо Ганна Перекрьостова зупинилась на породі корів та їх продуктивності:
— На сьогодні середній удій із кожної тварини сягає 28 літрів. Якщо перевести на жир та білок, то отримаємо 33—34 літри, бо ця шведська порода відзначається високою жирністю молока. Швіцька — це гірська порода, завдяки чому у тварин дуже міцний кістяк, ратиці відрізняються стійкістю. Голштин, наприклад, при такій продуктивності починає втрачати вагу, з’являються кетони, особливо в період новотільності. Також дуже страждають ноги. От з цією породою набагато легше. У них не так швидко стартує продуктивність, приблизно на восьмий день удій сягає 30—35 літрів. А от голштин досягає цих результатів через два дні, що й призводить до появи названих симптомів. Подібну концентрацію шведської породи ви не зустрінете ніде в світі. У цьому році ми почали продавати бичків. Багато господарств закупляють їх у нас для своїх потреб.
Своє знайомство з комплексом ми продовжили разом із головним ветеринарним лікарем Миколою Жмакою. Микола Володимирович показав нам підвальне приміщення, де молоко після доїння фільтрується й охолоджується до чотирьох градусів. Далі воно переміщується по трубах у цистерни. У приміщенні знаходяться дві ємкості для зберігання молока, кожна об’ємом по 20 тонн.
Потім головний лікар повів нас до приміщення, де знаходяться новонароджені телята.
— Перші три дні вони живуть в індивідуальних клітках та п’ють молозиво. Після чого їх зводять у групи по 10 голів. Кожне теля має власне місце для відпочинку, вільний доступ до води та корму, — зазначив Микола Жмака. — Хочеш хорошу корову — не жалій для теляти молока. Потрібно пропоювати їх двічі на день по три літри цільного молока. Такий спосіб вирощування допомагає сформувати в тварини імунітет та забезпечити гарний ріст. Ріжки телятам випікаємо до двадцять першого дня їх життя.
Микола Володимирович розповів, що їжу тваринам доставляють самохідним 27‑кубовим кормороздавачем. Для кожної вікової групи у програму введений спеціальний раціон, а машина самостійно набирає та змішує потрібні корми.
Спеціаліст наголосив, що удій корови залежить не від кількості отриманих у їжу зернових:
— Не можна давати тварині більше трьох кілограмів комбікорму за одне годування. Корова має отримувати збалансоване харчування.
Пройшовши приміщеннями, де знаходяться дорослі тварини, ми помітили, що поряд із швіцькою породою вживаються червоно-рябі та чорно-рябі. Лікар пояснив, що спочатку власнику не вдалося закупити потрібну кількість закордонних корів, тому довелося вибирати серед місцевих:
— І виявилося, що червона степова голшинована показує просто прекрасні результати. Серед місцевих корів є такі екземпляри, до яких не виникає жодних питань: ні по кістяку, ні по формі вим’я. І влітку вона себе почуває краще за швіцьку. Хоча взимку закордонним тваринам немає рівних. А швіцькі бички є одними з кращих у світі. У порівнянні з місцевими вони набирають таку вагу, що після року їх вік неможливо визначити. Ми паруємо місцевих корів тільки сім’ям швіців. І, повірте, гібриди навіть перевершують наші сподівання.
Отримати інформацію з приводу купівлі тварин можна за номером (066)525-47-00. Руслан.