А простіше кажучи — все покинуть так, як воно є. На згадку кобелячанам і підгорянам залишаться 300, чи скільки їх там, метрів розчищеного русла, відвали із вибраного ґрунту, сухі гілки та сучкуваті стовбури покинутих дерев. Через кілька років ґрунт розтягнуть по городах на добриво або він після дощів та повеней розпливеться по берегу, залишки дерев заберуть на опалення будинків, а річка замулиться і повернеться до розмірів струмочка. І все. Ні, не все — в черговий, в історії сучасної України, раз, у землю, а точніше, у воду, поховають 300 тисяч бюджетних коштів.
Справа в тому, що конфлікт навколо зрубаних на березі Кобелячка дерев, набув розголосу і хвилі від нього поширюються й далі. Гроші ж, як відомо, люблять тишу. Можливо, саме для того, щоб відновити ту тишу, знайти компромісне рішення і зібрались на березі Кобелячка керівники обласних служб, підприємці та очільники місцевого самоврядування. Можливо, мета була й інша, але офіційно вона не оголошувалась.
Отже, на березі Кобелячка того дня зібрались — депутат Полтавської обласної ради Анатолій Шкарбан, міський голова Олександр Ісип, підгорянський сільський голова Зінаїда Лісова, начальник обласного управління з ліквідації надзвичайних ситуацій Михайло Андрусенко, начальник обласного управління капітального будівництва Анатолій Глоба та представник підприємства, яке чистить річку, Віктор Степаненко.
Під шум талої води, яка на очах заповнювала Кобелячок, присутні намагалися виробити спільну позицію щодо майбутнього продовження розчищення річки. Адже ті 299 тисяч гривень, які виділялись на ці роботи у минулому році, практично освоєні виконавцем. І через два-три тижні, максимум — місяць, Полтавська обласна рада повинна приймати рішення про продовження фінансування. Заявка на 500 тисяч гривень від Кобеляцької міської ради вже є. Або — про припинення. Адже Зінаїда Лісова має серйозні претензії до виконавців робіт. І висловлює їх не від себе особисто, а від імені громади. Перша з них — факт вирубки і вивезення дерев без дозволу сільради. На думку сільського голови, ті дерева належать громаді. Друга претензія стосується того, що по проекту на території Підгорянської сільської ради взагалі будь-які роботи не повинні проводитись. Без задоволення цих претензій Зінаїда Лісова відмовляється давати виконавцям будь-які погодження.
Міському голові Олександру Ісипу в цій ситуації простіше. В нього ніяких претензій ні до проектантів, ні до виконавців робіт немає. На нараді він заявив: «Я — за продовження робіт по розчищенню річки. Міська громада — теж. А різного роду незручності чи неузгодження — це робочі моменти. Їх потрібно вирішувати в процесі роботи. Отут, при всіх, прошу депутата, голову екологічної комісії Анатолія Шкарбана — давайте ще! Фінансуйте, продовжуйте чистити. Через п’ять років всі забудуть і про ті дерева, і про бруд на луках. А річка в нас — буде!»
А ось Зінаїда Лісова так і не дійшла повної згоди із виконавцями робіт. Вона, як і раніше, вимагає повернення вивезеної деревини або, хоча б, грошової компенсації. Але їй ніхто цього не обіцяв.
Врешті-решт, Михайло Андрусенко запропонував сільському голові викласти її претензії, зауваження і пропозиції у письмовій формі. І пообіцяв врахувати їх під час подальшого проведення робіт. Анатолій Шкарбан, в свою чергу, резюмував: «Зараз надзвичайно важко «вибити» гроші для району. За кожен проект доводиться воювати. От зараз просять гроші для будівництва водогону в Дрижиній Греблі, там і влада, і громада на руках проектантів і виконавців носитимуть. А тут… Якщо підгорянська громада проти, то діла не буде».
Провівши на березі річки майже дві години, учасники наради роз’їхалися. Роз’їхалися практично ні з чим. І тепер існує два прогнози подальшого розвитку подій — песимістичний і оптимістичний. Перший. Деревину чи гроші сільраді не повертають, кримінальну справу по факту вирубки потихеньку закривають, фінансування розчищення припиняють. Далі — читайте початок статті. Другий. Деревину знову ж не повертають, сільраді таки щось компенсують, далі все з нею погоджують і роботи продовжуються.
Як воно буде — швидше за все, ми дізнаємось через місяць.
