Матусина історія

Дитину я не часто беру з собою у громадські місця. Утім, коли моєму Ванику випадає така можливість, то він веде себе досить таки спокійно. Йому 2 рочки і 5 місяців. Щоб не бешкетував і не проявляв свій «майже чоловічий» характер, кажу йому на вушко: якщо не будеш слухатися маму, то на твоє ліжечко ввечері покладу спатки собачку Джека, розкажу йому казочку, приколихаю, заспіваю пісеньку «про Гену» (улюблену), а тебе покладу спатки в будку, у яку ввечері позлітаються хрущі (дуже боїться). Реагує миттєво.
Одного разу в магазині вибираємо книгу. Продавець питає:
— А як звати цього хлопчика?
—… Дядько Ванько, — так навчив відповідати дідусь. Ні Ваня, ні Ванюша, ні Іван йому не подобається.
— А як маму звати?
— Валя.
— А папу твого як звати?
— Йоман. (Букву «р» ще не вимовляє)
— А на кого ж ти, такий чорноокий, схожий: на маму чи на папу?
— На дядю Ваню!
Я думаю, продавець правильно зрозуміла дитину. Просто у Вані багато рідних дядьків Іванів, і коли він погано їсть, я говорю: «Їстимеш гарно, виростеш великий і сильний, як дядя Ваня, і будеш на нього схожий».
Цю історію спеціально для «ЕХО» розповіла жителька Кобеляцького району. Якщо ви маєте цікаву історію про своє дитя — надсилайте до редакції з позначкою «Матусина історія».

Мамині усмішки
Гості збираються додому.
— Що треба сказати, коли гості йдуть додому? — запитує мама маленьку доньку.
— Слава Богу!
***
— Мамо, можна нам погратися в маму і тата?
— Так, тільки посудом не кидайтеся!
***
— Мамо, сьогодні Галинка допомогла мені прибрати свою кімнату, — задоволено
похвалився Гриць.
— Бач, синку, яка добра в тебе сестричка: треба й тобі таким бути.
— А я теж добрий, мамо, допоміг Галинці сьогодні… доїсти манну кашу.
***
Маленька Настуся запитує в мами:
— А правда, що всі люди пішли від мавп?
— Так, доню.
— І ти?
— І я.
— І я?
— І ти.
— А в тебе фотографій часом не залишилося?
***
— Мамо, — каже дев’ятирічна дівчинка, — ти пам’ятаєш вазу, яка переходить у
нашій родині з покоління в покоління?
— Так, — відповідає мама. — А що?
— Моє покоління щойно її розбило.

Мамин гаманець
«Моєму синочку Денису 10 місяців. Зараз настав новий етап у його розвитку. Він бігає, усе відчиняє, скрізь залазить. Усе бажає дістати і попробувати на свої вісім зубиків. Любить ласку. Тільки-но проснеться, відкриває татові і мамі очі і чекає, щоб його цілували,» — розповідає матуся Тетяна.

Мама запитує
Лист до редакції
Прохаю роз’яснити, який зараз встановлений прожитковий мінімум та розміри виплати малозабезпеченим сім’ям з дітьми. Я одинока жінка, розлучена. Виховую двох дітей віком до 15 років. На аліменти не подавала, ніякої допомоги від батька не отримую. Я працюю, оклад становить 940 гривень. Коли я звернулася в соцслужбу з питання отримання грошової допомоги — мені відмовили. Виходить, що сім’я з трьох осіб, яка живе на одну зарплату та не має інших доходів, є повністю забезпеченою? Моя знайома багатодітна мама (має трьох дітей) соцдопомоги отримує копійки. Поясніть, чому це так.
Лист коментує Ірина Божко, начальник відділу грошових виплат і компенсацій УПСЗН:
«Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям — це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім’ї, які постійно проживають на території України. Розмір соціальної допомоги визначається як різниця між граничним рівнем забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям та середньомісячним сукупним доходом сім’ї. Але не може бути більшим, ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім’ї.
У 2009 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги становив для працездатних осіб у сумі 133 гривні, непрацездатних осіб (до цієї категорії відносяться діти) — 187,5 гривні, інвалідів — 200 гривень. Для кожної дитини в малозабезпеченій багатодітній сім’ї, в якій виховується троє або більше дітей віком до 16 років (до 18 років, якщо дитина навчається), рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) становив для дитини віком до 6 років — 278,5 гривні, для дитини віком від 6 до 18 років — 350,5 гривні.
Для призначення допомоги уповноваженому представнику сім’ї необхідно подати до органу праці та соціального захисту населення такі документи: заяву, документ, що посвідчує особу; довідку про склад сім’ї, декларацію про доходи та майно, довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).
Цими розмірами ми користувалися по квітень (включно) цього року. З прийняттям Закону «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст. 45 встановлено, що рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям відповідно збільшується: для працездатних осіб — на 37 % (182,21 грн.), непрацездатних осіб — на 42 % (266, 25 грн.), інвалідів — на 47 % (294 грн.). У травні проведені перерахунки сум призначеної допомоги на збільшені розміри.
Допомога призначається на шість місяців з місяця звернення, якщо протягом місяця подані всі документи.
Для даної сім’ї за підрахунками граничний мінімум (у 2009 році) складав 545 гривень, якщо дохід мами становив 940 гривень, то дана сім’я не відносилася до числа малозабезпечених і на допомогу вона права не мала.»
На сьогодні 1191 мама у Кобеляцькому районі отримує допомогу по догляду за дитиною.

Логін:
Пароль:
запам'ятати