Усі, напевне, давно знають народну приказку: «Любиш кататися — люби і санчата возити». Скажете, до чого ця приказка? Зараз розповім. Так уже сталося, що захотілося нам вигодувати каченят і курчат, щоб узимку хоч якийсь шматок м’яса був. Адже у нас, у Біликах, роботи дуже немає, тож гроші заробити важко. Зібрали 300 гривень та й поїхали у Кобеляки на базар. А там цілий ряд птиці — і той пропонує, і той. Дивимося, у зеленому лоточку, при вході у ринок, торгує давня знайома. Підійшли до неї. Боже, як привітно жінка нас зустріла, запропонувала товар, розказала і про якість, і що птиця щеплена, і пропоєна. Спокусилися, адже знайома не може обдурити. Взяли, заплатили 240 гривень (бо знайома виявилася такою «хорошою», що навіть вступила по ціні). Приїхали додому, все обладнали, насипали корму. Дивимося на нашу птицю, не нарадуємося. Але недовге було, як говориться, наше щастя. З п’ятниці до вівторка з наших каченят залишилося четверо, а з курчат троє. Ми ж за «трупики» та й у Кобеляки. Підходимо до нашої привітної знайомої: «Що це таке? Віддавай нам гроші. Хіба можна так людей дурити?». «Тихіше, тихіше! Я ж лише реалізатор. Я зараз до хазяйки подзвоню». Подзвонила, а та й говорить: «Як довідку принесуть, що заражені, тоді гроші й віддам». І тут почалося «Маски-шоу». Повернулися ми додому. Звернулися до місцевого ветлікаря. Та зробила розтин і каже: «Дійсно, по перших признаках змін у внутрішніх органах, птиця була заражена, але довідку про це дають у Кобеляках, у ветлабораторії». Ми знов у Кобеляки (а дорога в одну сторону 7 грн.). Зробили і там розтини. Ми спокійні, адже факт, можна сказати «на ліцо». Але не так сталося, як гадалося. Тут наші надії зовсім розвіялися. Як почав нам лікар розповідати (мабуть все те, що вчив у інституті), що у курчат і авітаміноз, і якийсь грибок у легенях, і кроволив у пупах (результат поганого корму). Ну все, тільки не зараження. «А чому ж був рідкий стул?». «Тому, що корм був неякісний». А корм ми брали у реалізатора на кобеляцькому ринку. Після цього лікар виписує нам квитанцію на 20 гривень. Але ж з висновком ми не згодні. Домовилися, що завтра заплатимо ці 20 гривень (бо з собою були тільки кошти на білет) і заберемо результати посівів. Але ні на другий, ні на третій день ми нічого не вияснили. Бо лікар був то у Києві, то в Полтаві. І не було у нього часу дивитися. (так мені сказали по телефону). Роздобули ми мобільний лікаря. І що ж ви думаєте виявилося? Йому особисто ми не замовляли посів. Так пройшло три дні, ми даром виїздили гроші, «пропали» також і 240 гривень, витрачених на покупку птиці.
Я думаю, що у нашому Кобеляцькому районі багато таких людей, які хочуть тримати господарство, щоб з’їсти отой шматок м’яса. А виходить викидання грошей на вітер. А недобросовісним бізнесменам та реалізаторам — нажива.
А ще хотілося б на сторінках газети прочитати, як проводяться перевірки якості молодняка птиці, можливого його зараження? І де потім шукати захисту таким простим смертним, як ми?
Дуже просимо редакцію газети надрукувати листа, тому що таких людей, як ми, дуже багато і це питання у наш час дуже актуальне.
Тетяна Мизина, смт. Білики
Звичайно ж, ми звернулися за коментарем до фахівців. Сергій Мороз, начальник районної лабораторії ветеринарної медицини пригадав ситуацію, згадану у листі. І як це часто буває, заперечив достовірність викладених фактів у листі. За версією Сергія Степановича, біличани, які привезли для аналізу загиблу птицю, зробили кілька непоправних помилок. По-перше, вони втратили час, запізно звернувшись у лабораторію. По-друге, вони помилилися, «метаючись» між різними фахівцями. «Вони ж навіть не заплатили за аналізи, — сказав Сергій Мороз. — Крім того, ми не знаємо, чи в належних умовах вони утримували птицю. Адже тримати разом каченят і курчат не можна. Використовувати сіно як підстилку — заборонено. Чи дотримувалися вони температурного режиму — невідомо. Усі ці факти можуть призвести до загибелі молодняка. А люди, навіть не дочекавшись результатів аналізу, роблять якість висновки і когось звинувачують. Це — несерйозно. Краще б вони вимагали у реалі заторів хоча б якусь елементарну інструкцію по утриманню птиці».
Крім «лірики», фахівці погодилися надати редакції невеличку довідку щодо того, як діяти у випадку загибелі птиці.
Важливо знати
Встановлено, що багато інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб птиці по клінічних проявах дуже схожі з авітамінозом (Довідник: «Патологічна анатомія сільськогосподарських тварин»).
Згідно з рекомендаціями фахівців, трупи загиблої птиці потрібно доставляти для аналізів миттєво. Якщо немає такої можливості, то труп необхідно хоча б охолодити, поклавши у нижній відділ холодильника. Заморожувати не обов’язково.
Розтин одного трупика птиці коштує 10 гривень 7 копійок. Остаточні результати аналізів стають відомі через 10 днів.
Купуючи молодняк птиці, обов’язково перевертайте кожне пташеня і дивіться, чи є в нього «пупик». «Пупик» — це жовток, що не розсмоктався. У разі наявності такого відхилення у пташеняти протягом місяця може виникнути гнійний перитоніт і воно загине. Якщо ви вже придбали птицю з «пупиками», то потрібно постійно (до зникнення) давати їй глюкозу з водою (глюкоза є у кожній ветаптечці, котру продають разом з молодняком). Також можна замінити глюкозу цукром — на 1 літр води 4 столові ложки. І постійно підтримуйте у місці утримання рекомендовану температуру повітря.
Підстилка. Використовувати для підстилки сіно і солому досить небезпечно. Вони можуть бути джерелом грибкових захворювань. Оптимальним варіантом матеріалу для підстилки є лушпиння із соняшникового насіння. Але воно не повинно бути прілим.
