УІНП


Автор: УІНП
Кількість записів: 39

Український інститут національної пам’яті (УІНП) є центральним органом виконавчої влади із реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу

Вони полягли навесні: у Полтаві вшанували воїнів російсько-української війни

17 червня у полтавському Свято-Успенському кафедральному соборі Православної Церкви України панахидою вшанували 29 воїнів, які полягли на російсько-українському фронті навесні 2021року. Серед них уродженці Полтавщини Юрій Опришко і Віктор Городніченко. Також молитовно згадали уродженця Полтави, бійця батальйону «Айдар» Миколу Чепігу, який загинув у червні 2014 року.

Панахиду відслужив головний капелан Полтавської єпархії ПЦУ, ієромонах Іоан (Луценко). Вшанували Героїв курсанти й викладачі Полтавського військового коледжу сержантського складу Інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут, представники громадськості, співробітники Полтавського обласного відділу Міністерства у справах ветеранів України, Полтавського обласного військового територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

«Сьогодні день пам’яті Героя з Полтави, солдата батальйону «Айдар» Миколи Чепіги. Працював у локомотивному депо станції Полтава-Південна, проживав із сім'єю у с. Недержинщина Полтавського району.18 березня 2014 року добровольцем пішов захищати незалежність України. Поліг смертю хоробрих рівно сім років тому, 17 червня 2014 року під час боїв за звільнення від проросійських сепаратистів селища Металіст поблизу Луганська», - розповів регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар. Він наголосив:«Восьмий рік російсько-української війни. Весна 2021 року. У боях за незалежність України полягло 29 воїнів. Середі них і уродженці Полтавщини: сержант штурмового взводу батальйону «Айдар» із села Ялинці Кременчуцького району Юрій ОПРИШКО та навідник гранатометного відділення Віктор ГОРОДНІЧЕНКО з міста Ромодан Миргородського району. Штаб ООС зафіксував: війська російського агресора у березні, квітні і травні обстріляли позиції захисників України 845 разів! Найагресивніше себе вели російські окупанти 9 березня, в день народження Тараса Шевченка — 21 раз! У середньому це дев’ять боїв за день! Наймолодший полеглий воїн мав 22 роки… Така ціна мирного життя і безпеки на Полтавщині і по всій Україні навесні цього року. Низький уклін, щира вдячність і вічна пам'ять борцям за незалежність України у 21 столітті! Молимося за видужання поранених. Вічна пам’ять полеглим за Україну!». Представник Інституту нацпам’яті поіменно згадав полеглих у березні, квітні і травні Героїв.

Володимир ОНОПРІЄНКО, 44 роки. У 2017 році пішов на фронт. Служив у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних запорожців, у штурмовому батальйоні «Айдар» бригади імені князя Володимира Мономаха. 10 березня під час обстрілу окупантами позицій ЗСУ поблизу Старогнатівки дістав смертельне кульове поранення.

 Олександр ПЕКУР, 31 рік. Здобув фах електромонтажника. У 2015 році пішов воювати, одразу потрапив на «гарячу» передову, під Зайцеве. Служив на посаді номера обслуги гранатометного відділення роти вогневої підтримки. 12 березня на посту під Мар’їнкою загинув від кулі російського снайпера.

 Віктор ПАСЄКА, 56 років. Мешкав у Хмельницькому, працював водієм тролейбуса. Служив на посаді командира бойової машини-командира відділення 2-ї гірсько-штурмової роти.18 березня біля поселення Південне отримав смертельне кульове поранення в голову.

 Андрій ГРАБАР («Танчик» / «Мамай»), 26 років. Служив у бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.19 березня росіяни обстріляли позиції українського війська поблизу Водяного із мінометів 120-го калібру та гранатометів різних систем. Ворожа міна не залишила шансу вижити.

Кирило БИКОВСЬКИЙ, 29 років. Навідник підрозділу штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 20 березня поблизу Шумів на Донеччині під час мінометного обстрілу.

 Сергій КОВАЛЬ, 44 роки. Мешкав у Кам’янці-Подільському. Закінчив місцевий військово-інженерний інститут, спеціалізувався на розмінуваннях.  В АТО/ООС – із перших днів російсько-української війни. Командир загону пошуку та знешкодження саморобних вибухових пристроїв. Загинув 26 березня під Шумами від кулі російського снайпера.

 Сергій БАРНИЧ. 47 років. Здобув фах електрика. Старший солдат, сапер. Загинув 26 березня під Шумами від кулі російського снайпера.

 Максим АБРАМОВИЧ. 27 років. Після школи вступив у Харківський національний університет внутрішніх справ, але у 2017 році перервав навчання і вирушив на фронт. Старший сержант 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади загинув 26 березня під Шумами від кулі російського снайпера.

 Сергій ГАЙЧЕНКО. 28 років. Працював електромонтером локомотивного депо. На військову службу пішов у 2015-му. Служив у полку імені гетьмана Богдана Хмельницького й в 10-тій гірсько-штурмовій бригаді. Загинув 26 березня під Шумами від кулі російського снайпера.

 Сергій СУЛИМА. 41 рік, родом з Луцька. 3 квітня отримав бойове травмування, несумісне з життям в результаті підриву на міні поблизу селища Шуми на Донеччині.

 Ігор БАЙТАЛА. Служив у розвідувальному відділенні безпілотних авіаційних комплексів. 3 квітня  зник за нез’ясованих обставин. 6 квітня, на контрольно-пропускному пункті «Мар’їнка» представники російсько-окупаційних військ передали українським військовим тіло Ігоря. Причиною смерті  стали три кульові поранення.

 Владислав МОРОЗ. Солдат, навідник бригади імені Чорних запорожців, родом з Черкащини. Мав 23 роки. Загинув 5 квітня під час ворожого обстрілу зі стрілецької зброї поблизу села Спартак на Донеччині.

 Віктор ГЕЛЕБРАНТ. 49 років. Служив у бригаді імені короля Данила та в бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. 5 квітня  під час  бойового чергування загинув від кулі російського снайпера.

 Максим СТЕБЛЯНКО, 23 роки. Воював на сході разом із татом – теж військовослужбовцем-контрактником ЗСУ. Водій механізованого батальйону. Підвозив бойовим товаришам боєприпаси, продукти, різні необхідні речі. Загинув 6 квітня. Військовий автомобіль, яким він кермував, підірвався на ворожій міні неподалік села Степне на Донеччині.

 Володимир ШПАК «Капітан». Командир протитанкового взводу роти вогневої підтримки, 37 років. Cтав до лав ЗСУ у 2018 році. Загинув 6 квітня  поблизу селища Невельське на Донеччині під час ворожого обстрілу.

 Денис ЮШКО. 23 роки. Службу розпочав наприкінці 2020 року. Матрос бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. 8 квітня, під час обстрілу в районі Водяного на Приазов’ї, отримав смертельне кульове поранення в голову.

 Андрій ТЕПЕРИК «Беба». 24 роки. Стрілець-снайпер бригади імені кошового Івана Сірка. 10 квітня  під час служби на позиціях бригади поблизу Золотого-5 на Луганщині отримав смертельне поранення.

 Ярослав КАРЛІЙЧУК «Малий. 25 років. У 2016-му вже воював під Мар’їнкою. Старший солдат гірсько-штурмової бригади. Загинув під час прицільного обстрілу позицій бригади 12 квітня в районі Шумів під Горлівкою.

 Олексій МАМЧІЙ. 41 рік. Служив на посаді старшого водія зенітно-ракетного відділення. 13 квітня російські війська скинули на позиції бригади з безпілотного літального апарата протипіхотну міну, один з осколків якої завдав смертельного поранення.

Давід ШАРТАВА. Громадянин Грузії, 46 років. Професійний військовий, брав участь в миротворчих місіях в Ірані, Афганістані, інших країнах. Під час російської агресії проти Грузії затято воював за свою батьківщину. А коли імперія роззявила пащу на Україну, приїхав до нас обламувати зуби російському агресору. Старший солдат гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Загинув 18 квітня поблизу Широкиного від ворожого обстрілу з гранатометів. Похований у Тбілісі.

 Олександр ЛУЦИК. Солдат, оператор-розвідник протитанкового артилерійського, 39 років. 22 квітня загинув від осколкових поранень під час обстрілу позицій бригади поблизу Шумів.

 Іван КОВАЛЬОВСЬКИЙ «Африка». 48 років. Від початку російської агресії весь час перебував на передовій. Служив у 17-й танковій бригаді, а з лютого 2021 року–у бригаді імені гетьмана Івана Виговського. У 2015-му неподалік Станиці Луганської підірвався на розтяжці. Переніс кілька операцій, довго лікувався. І знову повернувся на фронт. Загинув від кулі російського снайпера 26 квітня під час чергування на спостережному пункті в районі селища Піски під Донецьком.

 Роман ГУЛЯК. Командир  14-ї  механізованої бригади, 31 рік. 27 квітня  у районі сіл Оріхове і Новотошківське військовий автомобіль з українськими бійцями підірвався на міні. Роман загинув одразу, троє його побратимів дістали травмування.

 Дмитро ТОВЧИГРЕЧКА. 37 років. Старший солдат, механік-водій  бригади «Холодний Яр». 6 травня  осколкові поранення не залишили  шансів на життя.

 Сергій КОРОБЦОВ. 23 роки. Розвідник  бригади імені гетьмана Івана Виговського. 6 травня позиції ЗСУ біля селища Піски на Донеччині обстрілював ворожий снайпер. Куля влучила Сергієві в голову.

 Юрій ОПРИШКО «Боня». Народився 12 листопада 1978 року в селі Ялинці на Полтавщині. Служив у батальйоні «Айдар». Поранення – наскрізне в потилицю – отримав у свій останній день на передовій. Сталося це 9 квітня поблизу Старогнатівки на Донеччині. Попри тяжку травму, «Боня» боровся за життя до останнього. Спершу – в лікарні у Маріуполі, потім – у Львівському шпиталі. Поряд постійно була дружина. На жаль, 7 травня серце 42-річного воїна не витримало й зупинилося. Поховали в рідних Ялинцях. Залишилися дружина, 4-річна донька і 20-річний син.

 Віктор ГОРОДНІЧЕНКО «Вітямба». Народився 19 лютого 1996 року в селі Покровська Багачка на Полтавщині. Мешкав у Ромодані Миргородського району. Старший навідник гранатометного відділення 81-ї окремої аеромобільної бригади. 28 квітня 2021 року поблизу Зайцевого на Донеччині у Віктора поцілив ворожий снайпер. Помер у госпіталі в Харкові через півтора тижня після поранення, 8 травня. Поховали в Миргороді на Алеї Героїв міського кладовища. Залишилися мати, брат, дружина та донька.

 Павло КОЛЕСНИК. 39 років. Водій бригади імені гетьмана Виговського. Загинув під Донецьком 13 травня від кулі ворожого снайпера.

 Максим ПОЛЬОВИЙ. 37 років. Заступник командира 15-го  батальйону Закарпатської бригади. Загинув 27 травня внаслідок смертельного кульового поранення, завданого снайпером військ Російської Федерації поблизу Новотошківського.

Довідково: у березні 2020 року Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті й Полтавська єпархія ПЦУ започаткували традицію вшанування панахидами полеглих воїнів російсько-української війни. Цим також демонструють шанобливе ставлення до кожного Героя та засвідчують сім’ям загиблих повагу до їхньої втрати.

Північно-східний відділ УІНП

Поділитися:
19 червня, 02:36 | Блог: УІНП


Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Завантажуємо курс валют

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації