- На фінішній прямій процес деколонізації у Білицькій громаді. Почали торік, восени (це, до речі підтверджує думку, що поспіх у у цій сфері тільки на шкоду). Працювала комісія, яка напрацювала перелік радянських і російських назв та нові. Дякую очільникам Білицької громади, що мав змогу долучитися і формулювати ініціативи.
Також неможливо не відзначити внесок молодого, енергійного директора місцевого музею Євгенія Калашника, який блискуче знає історію Білицького краю. Пан Євгеній тонко, філігранно вмонтував у топоніміку громади контекст локальної історії, відомих місцевих особистостей, колоритні місцеві історичні назви. Це те до чого я прагну в інших громадах, але через брак у них професійних людей або установ іноді це вдається лише частково. А самотужки... Один у полі не воїн. Закликаю керівництво Кобеляцької громади брати приклад з Біликів, запрошую до активної співпраці.
І ще такий важливий аспект. Російські імперські і комуністичні колоніальні маркери-це один із проявів окупаційного ДИКТАТОРСЬКОГО режиму. От спершу вирішили у Москві, потім циркуляр на обкоми компартії і бах-трам-трам: Полтавщині нав"язали майже сотню вулиць пушкіних, горьких, мічуриних, космодем"янських чи гагаріних. У людей ніхто не запитував. Процес же деколонізації є повною протилежністю подібним тоталітарним практикам, адже все вирішується не у ОДА чи УІНП. Ні, у громаді, у демократичний спосіб, шляхом голосування.
Я можу бути у захваті від увічнення у Біликах видатного українського педагога Григорія Ващенка і водночас незадоволеним назвою "Центральна" чи тим, що "не добрала" голосів назва на честь Мішеля Рибалки-сина воїна Армії УНР, філософа і дослідника творчості Жан-Поля Сартра. Але таким є вибір мешканців громади у межах визначеної законодавством процедури. Це і є демократія.
За посиланням підсумки волевиявлення найактивніших небайдужих мешканців Білицької громади. До речі, це голосування цілком спростовує стереотип, що люди от прям повально прагнуть нейтральних назв і бузково-виноградно-абрикосового-затишного "гербарію".
Олег Пустовгар,
регіональний представник Українського інституту національної пам"яті у Полтавській області
Автор: 
