Зараз сильно знизився градус скандалів довкола церковної теми. Релігійних свят немає, тому й медійної уваги до церкви не так вже й багато. Проте проблема все ще залишається, так само, як і велика кількість церков УПЦ та вірян, що відвідують їх.
Нажаль, склалося стійке враження, що релігійну проблему офіційна влада не надто прагне вирішити, мовляв, в Україні релігія та держава розділені. Водночас скористатися своїми важелями та інструментами у зручний для себе момент влада не гребує.
Результат один: страждають дійсно релігійні люди, які ходять до церкви за душевним спокоєм, легкістю та миром, а не за скандалами та булінгом.
Що ж може зробити ПЦУ, аби захистити українських вірян та збільшити свою привабливість для пастви інших церков та конфесій? Я поспілкувалася з цього питання з експертами.
На думку священника УГКЦ Костянтина Пантелея, заступника Голови Душпастирської ради з питань релігійної опіки у пенітенціарній системі України, необхідно протиставити УПЦ та ПЦУ, демонструючи присутність капеланів ПЦУ на фронті та допомогу, яку церква надає фронту, а також людям, які втратили близьких на війні, пережили горе. Також, за його словами, необхідно активніше спонукати інтерес прогресивної молоді до релігії, зокрема, зробити більш інтерактивним мобільний додаток ПЦУ, транслювати різні програми, новини Церкви, завести Ютуб-канал і загалом «демонструвати сучасність християнської молоді, яка динамічно бере участь у переміні країни». Костянтин Пантелей вважає, що важливо також більше говорити про історію Української церкви, зв’язок поколінь та міжнародну співпрацю ПЦУ зі Вселенською Церквою.
Володимир Шелухін, викладач кафедри соціальних структур та соціальних відносин факультету соціології вважає суттєвим правовий супровід процесу та позицію місцевої влади.
«ПЦУ доволі ефективно працює в напрямку правового супроводу процесу переходу. У єпархіях призначають контактних осіб, які володіють необхідними знаннями й можуть допомогти порадою зацікавленим громадам, як і які слід підготувати документи. Широке інформування про такі можливості – необхідне», – зазначає пан Володимир.
Про вплив якісного висвітлення релігійної теми говорить також Олександр Золотухін – організатор Дискусійного Клубу Полтави. За його словами, піар-служба ПЦУ (якщо така назва доречна у релігійній темі) мусить знати проблеми та потреби людей, яких необхідно привернути на свій бік – цільової аудиторії, іншими словами – і пропонувати їм саме те, що їм потрібно. На думку пана Олександра, ПЦУ має проводити більш активну просвітницьку та публічну діяльність: писати статті у ЗМІ, проводити форуми та публічні виступи.
Експерти також вказують на те, що держава має долучитися до процесу підвищення привабливості Православної Церкви України, надавати їй пільги та кошти на різні проєкти. Ще одна цікава пропозиція – грошова підтримка громадянам, що переходять до ПЦУ. Трохи схоже на хабарництво, але якщо назвати це, наприклад, «стипендія» чи «соціальна допомога», то звучить дуже чемно.
Загалом, з думок експертів складається доволі чітка картина, зрозумілий план дій. І як би це цинічно не звучало, але для свого успіху ПЦУ має використовувати саме інструменти політичних перегонів, адже за своєю суттю наразі відбувається саме боротьба за електорат (паству). Тому й технології мають бути відповідними, політичними.
Окремо стоїть і питання участі держави. Чи вони розділені у нас, як в Конституції? Чи держава опікується церквою? Надає їй перевагу? Контролює?
Звісно це делікатна тема, вона має бути про духовність і нематеріальні цінності, про істину та людські душі... Але пригадаймо історію: саме релігія входить у ТОП-3 причин, через які починаються війни.
Автор: 
