Колись підказав одному дружбанові якусь дрібницю, а він мені й каже: "Велике тобі дякую". Я від заздрості ледь не помер. Це яким же ж тільки суперменом треба бути, щоб уміти велике дякувати. Велике дякувати можуть тільки супермени і дятли. А ще вони можуть без проблем літати над хатою Віктора Федоровича.
Щоб визначити, чи можете ви велике дякувати, досить провести два простих експерименти:
1. Встаньте, поставте ноги на ширину плечей, зробіть морду кирпичьом, витягніть праву руку з міцно стиснутим кулаком вгору. Тужтесь. Якщо ви підлетіли вертикально вгору на три кілометри, ви - супермен і можете велике дякувуати. Якщо трапилось щось інше або нічого не трапилося - значить ви звичайна людина і не можете велике дякувати.
2. Знайдіть десь дуба. З усієї сили десять разів бахніть по ньому ротом. Якщо побачите черв’яка, ви - дятел і можете велике дякувати. Якщо побачите щось інше або взагалі нічого не побачите, ви - нормальна людина і велике дякувати не зможете.
Якщо виявилось, що ви - нормальна людина, знайте: дякувати можна дуже, швидко, весело, сумно, радісно і т.д. Але ні в якому разі не велике, маленьке, швидке, веселе чи сумне.
Велике дякую - це результат тупого перекладу російського "большое спасибо". Дійсно, "большое" в перекладі на українську значить "велике", а "спасибо" - "дякую". Тільки от горе-перекладачі забувають помітити, що "спасибо" - це іменник, а "дякую" - дієслово. Тому дякую не може бути великим. Великою може бути подяка.
Автор: 
