Мене завжди роздражав заклик «Купуй українське!», який час від часу умудряються десь вивісити беззубі рекламщики. Ще більше мене роздражають люди, які, слідуючи цій настанові, роблядь з цього чесноту. Усі ті, хто зібрався рятувати таким чином вітчизняного виробника.
Такий лозунг міг з’явитися тільки як наслідок довгого та цілеспрямованого гімновиробництва, коли якість продукту настільки низька, що приходиться іти на хитрощі і збуджувати в покупцях відчуття патріотизму при покупкі.
Хороша реклама хорошого продукту ніколи не містить подібних закликів. Вона просто розповідає про продукт, і все по ділу. Ви можете уявити біл-борд із новим Porsche і написом «Купуй німецьке» десь у Берліні?
Про феномен таких лозунгів добре співає Семен Сліпаков. Він точно розуміє, що нічого з того, що продається з такими словами, купляти ні в якому разі не можна.