Ну що, панове коментатори-демократи, дочекались?! Усе те, про що ми так довго мріяли, збулося. Україна під дбайливим керівництвом Януковича і Азарова показала Європі місце понижче спини і схиливши голову пішла на зустріч сестричці Росії. Зрештою, це було очікувано. Навпаки, я б дуже здивувався, якби русофіл Янукович раптом би увійшов у історію на білому коні із гордим ім'ям Євроінтегратор. Та зараз хотів би написати не про це.
Мене надзвичайно цікавить - скільки з вас, таких багатослівних та красномовних у коментарях, зараз збирає речі, щоб поїхати до Києва на Майдан Незалежності? Скільки з вас готові реально відстояти своє право жити по-європейському - не порожніми словами, а хоча б відірванням свого заду від крісла перед монітором?!
Зараз ви не зможете сказати - я не буду ходити на псевдопатріотичну акцію псевдопатріотичної партії! Тому що цей Майдан не має політичних прапорів - лише України та ЄС. Чи вас щось знову стримає? Страх, байдужість, вроджений пофігізм? Звичайно, годі сподіватися, що навіть заради європейського майбутнього України брати Гузченки героїчно перетнуть кордон і поїдуть до Києва. Але як з усіма іншими? Водій чи Шофер, Чудо-Юдо, Ясен, хто там іще у переліку? Зустрічаємось у Києві чи просто відпишете у черговому коментарі?